Жінки зі сталі
26 листопада до Городка завітали «Жінки зі сталі». Представниці громадської організації борються за визволення із російського полону своїх рідних, які захищали Маріуполь.
Обєдналися для спільної боротьби
У суботу, 26 листопада, Городоцький краєзнавчий музей зібрав під своїм дахом вольових та сильних духом людей — матерів, сестер та дружин бійців полку «Азов». У Городок жінок запросили, аби підтримати їх у боротьбі за свободу своїх рідних.
Олена Логвинська, сестра Олександра «Калаша».
— Для того, щоб не дати світу забути про полонених захисників України ми створили кілька організацій. Це і Асоціація родин захисників «Азовсталі», і ГО «Жінки зі сталі», філії яких є у багатьох містах України, — розповідає Олена Логвинська, брат якої перебуває зараз у неволі. — Ми об’єдналися, щоб разом боротися за наших рідних і видерти їх з лап ворога!
Наше завдання — не дати забути про «Азов»
Зараз рідні полонених не мають жодної інформації про те, де точно утримуються українські військові та в якому вони стані. На дієву допомогу міжнародних організацій жінки вже не розраховують. Вони зневірилися у підтримці Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Організації Об’єднаних Націй. Тепер сподіваються лише на допомогу українців. Тому по всій Україні організовують акції, мета яких — нагадати про «азовців».
— Наразі обміни полоненими почастішали, — зазначає Олена. — Але останні рази в списки на обмін жодного «азовця» не включено.
У кожного своя історія, але біль один на всіх
У Городку жінки вкотре ділилися своїми історіями, привертаючи увагу суспільства до долі кожного полоненого. Серед присутніх була і Неля Шастун, старший син якої загинув, обороняючи Маріуполь. Молодший син пані Нелі теж «азовець» і зараз він у полоні.
Головне — не здаватися!
Про те, як 7 місяців трималася і, за наказом доньки, не плакала розповіла пані Світлана, мама Катерини Поліщук, легендарної «Пташки» з «Азовсталі».
— Я не плакала, коли моя донька була на «Азовсталі». Я не плакала, коли вона була у полоні. Бо я пообіцяла це їй. А зараз я не можу втриматися, — розповідає пані Світлана. — Я дочекалася свою доньку, а дівчата із організації «Жінки із сталі» ще не можуть обійняти своїх рідних. Я тут для того, щоб підтримати їх. Не можна здаватися. Ми обов’язково дочекаємося обміну «всіх на всіх».
Пані Світлана.
Не стидайтеся своїх сліз
Підтримати «Жінок зі сталі» прийшло багато городоччан. Це були і просто небайдужі люди, і представники місцевої влади, різних організацій та духовенства.
— Ви сьогодні можете пишатися своїми чоловіками та своїми синами. У майбутньому хлопчики у вихованні мають взоруватися на ваших чоловіків та синів. А дівчатка мають брати за взірець саме вас, — звернувся до «сталевих» жінок Сергій Хитрий, віце-ректор Інституту Богословських Наук
Світло переможе
Того ж дня, у Городку відкрилася відома на весь світ виставка фотографій Дмитра Козацького (бійця «Ореста») «Світло переможе».
— У музеї виставку можна буде побачити протягом місяця. Потім ми передамо її до Центральною міської бібліотеки, а згодом, на постійній основі, її буде виставлено на Площі Герої Майдану у Городку, — розповідає Олег Федоров, начальник відділу культури Городоцької міської ради.
Нагадаємо, під час боїв за Маріуполь, з 18 березня до 20 травня, полк «Азов» тримав оборону на території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь». 83 дні Герої мужньо стримували ворога. Саме вони виграли час для всієї України, яка встигла організувати захист ще незахоплених територій.
