Єдиний син
24 квітня у Городку попрощалися з Богданом Слободяном, захисником України та єдиним сином у матері, який загинув на Донецькому напрямку, захищаючи Батьківщину.
Похоронне фото Героя.
Вранці 24 квітня тіло захисника повернули додому. Дорога до будинку, в якому виріс Богдан Слободян, була вкрита весняними квітами, якими городоччани зустрічали загиблого Героя. Біля подвір’я зібралися рідні, друзі, однокласники Богдана та просто небайдужі городоччани.
— Ми знали Богдана з народження. Ми всі мами, всі піклуємося про своїх дітей. Але Наташа, мама Богдана, стільки вкладала у його виховання сил, часу, любові, що словами це не передати…, — розповідає пані Ірина, одна з однокласниць матері загиблого воїна, які прийшли підтримати подругу. — І ми розуміємо, що він загинув за те, щоб ми та наші діти, могли жити та спати спокійно. Завжди будемо його пам’ятати…
Свідомий вибір
Навчався Богдан у Городоцькому ліцеї №2. Однокласники згадують його як привітну людину, надійного друга. Втрата настільки вразила молодих людей, що їм важко було стримати свої емоції. Підтримати своїх колишніх учнів прийшов військовий керівник опорного закладу «Городоцький ліцей №2» Михайло Коберніцький. Чоловік працює в школі вже понад 28 років і добре знав Богдана Слободяна.
— Він був дуже хорошим другом, на нього завжди можна було покластися. У важкі та складні моменти Богдан завжди підставляв плече, — розповідає пан Михайло. — Служити Україні та захищати її народ — це був свідомий вибір Богдана. На жаль, ворожий снаряд забрав у нього найцінніше — його молоде життя. Богдан пішов на небеса, та пам’ять про нього залишиться тут, на землі, назавжди — у серцях його друзів.
Класна керівниця загиблого бійця розповідає, що Богдана дуже любили однокласники, вважали «душею класу».
— Він був дуже веселим, оптимістичним, діти його любили, — говорить Надія Лаврова. — Ніколи не думала, що зустріч однокласників буде такою важкою, як сьогодні.
Мобілізований у день народження
За словами вчительки, після закінчення школи Богдан вступив до училища і навчався на електромеханіка. А після цього пішов до армії та зв’язав свою долю із військовою справою. Мобілізували Богдана майже одразу після початку повномасштабного вторгнення — восьмого березня 2022 року, якраз на день його народження. Він став водієм транспортного відділення інженерно-технічного взводу групи інженерного забезпечення однієї із військових частин ЗСУ.
16 квітня, виконуючи бойове завдання, 26-річний воїн загинув поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Додому він приїхав через тиждень.
24 квітня з оберемками нарцисів та тюльпанів городоччани проводжали свого захисника, утворивши живий коридор впродовж всього його останнього шляху — від рідного дому до храму Святої Людмили Княгині Чеської ПЦУ і звідти — до місця поховання — Алеї Слави на Городоцькому кладовищі.
У загиблого захисника, якому завжди буде 26, залишилася мама та кохана дівчина.
