Похорон у селі Завадинці
22 лютого додому на щиті приїхав солдат Богдан Гаврилюк. Навідник гірсько-штурмового взводу загинув під час артилерійського обстрілу 14 лютого. Він стояв на лінії фронту поблизу містечка Роботине Запорізької області.
Пам'ятне фотоФото: Городок.City
Старенька хатина на краю вулиці у селі Завадинці. На подвір'ї чутно тихі схлипування.
— Ох..., — важко зітхнувши, каже Лілія Білик, мати товариша Богдана. — Важка доля була у нього. Життя його било неодноразово, та він не озлобився.
Історія воїна
Богдан Гаврилюк був єдиним сином у сім’ї. На вулиці, якій виріс, товаришував зі всіма. Ходив у місцеву школу, закінчив дев’ять класів та вступив у Лісоводський ПАЛ.
— У них клас такий цікавий був, – пригадує перша вчителька Героя Аліна Мазур. – Всього восьмеро учнів і всі хлопці. Та вони були дуже дружні, всі стояли горою один за одного.
Юнак товаришував не лише з однокласниками, а й з іншими хлопцями у селі. Мав дуже багато друзів. І особливо поважав старших. Як пригадують місцеві жителі, допомагав усім, бо був дуже працелюбним.
— І бабусі біля господарства допомагав, і сусідам, — продовжує Аліна Мазур. — О тако бувало йде вулицею, бачить, що хтось порається на городі і відразу пропонує допомогти. Не цурався жодної роботи. Працював там, де можна було заробити копійку.
— Незаздрісний був, негоноровий, як то кажуть у селі. Спокійним та дружнім, — додає односельчанка Олена Дуда.
На жаль, особисте життя Богдана не склалося. Він одружився лише три тижні тому. Восени минулого року його мобілізували до лав ЗСУ, пройшов навчання і згодом захищав країну на Запорізькому напрямку. Та клята ворожа артилерія не дала йому шансу на життя.
Останній шлях Героя
Додому на щиті воїна привезли зранку 22 лютого. Поминальне богослужіння відправили у рідній хатині. На подвір'ї під крик бабусі та тихий плач матері накрили закриту домовину прапором України. Гімн рідної держави засвідчив, за що загинув Богдан Гаврилюк.
— Ми хоронимо Героя України – нашого героя, учня нашої школи, дуже добру та чуйну людину, – сказала класна керівничка захисника Галина Бігун.
Богдана Гаврилюка в останню путь проводжали всім селом. Дорогу воїну встеляли пелюстками живих квітів. Під звуки військового салюту опустили домовину із тілом захисника в холодну землю на місцевому кладовищі. Він не дожив до 32-го дня народження три місяці.
