Заради тих, хто виборює нашу перемогу

Рік тому Городок.City писав про городоччанок, які організували клуб в’язання шкарпеток для воїнів ЗСУ. З того часу волонтерки підтримують захисників.

Попит породжує пропозицію

Минулої зими городоцькі в’язальниці відправили українським воїнам, що боронили Бахмут, понад 500 пар шкарпеток. Вирішили, що цієї зими теж не сидітимуть, склавши руки.

Мій племінник воює, — розповідає наймолодша з волонтерок 70-річна Людмила Стельмах, — то я запитала у нього, чим би ми, літні жінки, які вміють шити та в’язати, могли б допомогти фронту. Навіть тут, у Городку, зустрічаючи на вулицях військових, я цікавилася їхньою думкою. І від кількох захисників я почула, що потрібні подушки.

Людмила Стельмах.Людмила Стельмах.Автор: Городок.City

Як розповідають жінки, спочатку вони робили подушки зі своїх матеріалів, збирали по знайомих старі пледи, наповнювач купували у «секонді». Коли власник магазину дізнався про це, став постачати волонтеркам синтепон зі вживаних речей безкоштовно.

Анна Новоженіна.Городок.City
Городок.City
Городок.City
Городок.City
Городок.City
Городоччанки власноруч шиють подушки для захисників.

Городоцькі подушки є і на передовій, у землянках і окопах, і в тилу. Людмила Стельмах розповіла, що частину своїх виробів вони відправляють у Хмельницький госпіталь.

Поранених — дуже багато. Часто хлопці лежать довго, ще й з різними металевими пластинами. А подушечку можна підкласти під спину, під руку чи ногу, і вже їм легше буде, — говорить вона.

Корисна винахідливість

Як і раніше, волонтерки збираються вдома в Антоніни Сомкіної. За один вечір майстрині шиють не менше 10 подушок. Наразі уже зробили понад 500 штук. Також жінки мають й інші замовлення від бійців.

Через те, що я дуже вправно в’яжу шкарпетки, дівчата запропонували мені в’язати й наколінники. І в мене вийшло. Сподіваюся, вони захистять коліна наших воїнів від ударів, травм і забруднень, — говорить Ольга Михальська.

Софія Присяжна та Ольга Михальська.Софія Присяжна та Ольга Михальська.Автор: Городок.City

Мотивація — Перемога

У так званому «Клубі в’язальниць» всі жінки пенсійного віку. Між собою вони подруги, сусідки та колишні колежанки-вчительки. І майже у кожної на фронті хтось є.

Мій племінник пропав безвісти, онук воює. Хочеться чимось допомогти… — розповідає Софія Присяжна.

Жінки щиро вірять, що перемога настане швидше лише тоді, коли кожен зробить свій внесок. Бо тільки гуртом українці зможуть подолати ворога.

Наш лозунг — «Єднаймося! Тільки у єднанні ми переможемо», — каже Софія Цибулько.

Софія Цибулько та Антоніна Сомкіна.Софія Цибулько та Антоніна Сомкіна.Автор: Городок.City

До речі, кілька днів тому до городоччанок звернувся волонтер із Хмельницького госпіталю — є велика потреба у чоловічих адаптаційних трусах «кіборгах» (білизна на липучках) для важкопоранених бійців. Жінки вже пошили кілька пробних пар і зазначають, що ані вік, ані стан здоров’я не завадить їм і надалі підтримувати наших захисників.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися