Зберігати якість продукції — пріоритет сильних
Городок.City розповідає про місцеві підприємства, які в умовах війни продовжують працювати й зміцнювати економіку громади та держави. Як, наприклад, Консервний завод у Сатанові.
Войовничий дух виробників консервів
Якщо вам доведеться потрапити на територію ТДВ «Сатанівський консервний завод», то в центрі господарчої зони ви побачите доглянутий зелений газон, в центрі якого войовничо споглядає на схід гармата.
Володимир Гуменний.Фото: Городок.City
— Цю «пушку» зробили місцеві майстри, — розповідає власник та керівник ТДВ «Сатанівський консервний завод» Володимир Гуменний. — Це символічно, бо завод розташований на території колишньої прикордонної комендатури, яка була тут у 20-х роках минулого століття. Та коли у 2014 році росія напала на Україну ми принципово розвернули дуло гармати у бік столиці держави-агресора. Ще й, бачите, орла на камінні встановили, як вірний знак того, що ми їх «кончимо».
І хоча працівники консервного заводу у Сатанові не тримають в руках зброю, вони роблять свій внесок у боротьбу України проти російських загарбників.
— Наше підприємство завжди було надійним партнером громади. Я не хочу озвучувати цифри, але повірте, ми мільйони витрачаємо, допомагаючи уразливим верствам населення, дитячим садочкам, церквам, армії, — говорить Володимир Гуменний. — Не тільки грошима або своєю продукцією, але й обладнання купуємо, автомобілі… Я вважаю так: Бог дав мені вміння управляти. Тож я повинен це «відпрацювати», допомагаючи іншим. Це я і роблю.
Пройшовши підготовчий етап тривалістю в один рік і отримавши позитивну оцінку спеціального аудиту, ТДВ «Сатанівський консервний завод» стало партнером ООН. Тепер на замовлення поважної міжнародної організації у Сатанові виготовляють консерви, які входять у гуманітарну допомогу українцям.
За замовленням ООН сатанівчани виготовили вже понад 1 мільйон банок консервів.Фото: Городок.City
Вплив війни
Та щоб мати змогу допомагати, зрозуміло, що завод має приносити прибуток. Як зазначає Володимир Гуменний, цифри «прибутку» та «податків» є найважливішими для підприємця.
— Не буду озвучувати прибутки минулого року, та скажу про податки: у 2023 році ми сплатили податків та зборів більше 100 тисяч гривень на кожного працівника, — розповідає власник компанії. — Враховуючи об’єми нашого невеликого підприємства — це багато. Але мало б бути ще більше. Війна вносить свої корективи.
Найбільшим випробуванням Володимир Гуменний вважає проблему людських ресурсів. Це стосується і кількості працівників на заводі, і кількості споживачів консервів.
— Зараз у нас працює 56 людей. От якби ще 20, було б чудово…, — говорить він. — На сьогодні ми за день виготовляємо до 35 тисяч банок консервів… Хоча тут постає інша проблема — реалізації. В Україні стає все менше людей, відповідно й кількість покупців знижується.
Хоча треба зазначити, що продукт ТДВ «Сатанівський консервний завод» споживають не лише на території України. У Канаді смакують «солодкою лінійкою», тобто варенням, джемами із Сатанова. А Америка замовляє майже усі види і фруктових, і овочевих консервів.
— Але якщо повернутися до викликів війни, то це й проблема з енергетичними ресурсами, — говорить Володимир Гуменний. — Звісно, ми вибудували певну автономність у цьому питанні й у разі відключень світла використовуємо генератор і сонячну станцію. Але це досить дорого. Тому ми модернізували котельню, яка працює на вугільних брикетах і дровах.
Всі технологічні процеси на заводі працюють на пару, тож котельня здатна забезпечити весь технологічний процес від початку до кінця. Аби ми пересвідчилися у цьому, Володимир Гуменний провів нас по всіх цехах заводу, де того дня консервували огірки.
Сьогодні та завтра
Говорячи про плани на майбутнє, власник ТДВ «Сатанівський консервний завод» підкреслює, що зараз головне — зберегти саме підприємство.
— Не збільшуючи об’єми виробництва, ми можемо розвиватися в іншому напрямку — впроваджувати власні розробки, — розповідає підприємець. — На сьогодні їх близько двадцяти. Один з останніх — кетчуп. Він вже пройшов декілька дегустаційних перевірок, на яких його визнано найкращим.
Прощаючись, на запитання про найбільше своє досягнення, як засновника консервного заводу, Володимир Гуменний відповідає, що найбільшою цінністю для нього є воля.
Володимир Гуменний.Фото: Городок.City
— За своє життя я був директором п’яти консервних заводів. Кожен з них я поставив «на ноги», а потім вирішив працювати лише на себе. І сьогодні з 18 консервних заводів, які працювали на Хмельниччині, залишився один єдиний ТДВ «Сатанівський консервний завод». Це справа мого життя. І я зроблю все, аби завод і далі працював та розвивався, — говорить Володимир Гуменний.
Можливо саме тому, цінуючи «волю» та «свободу», Володимиру Гуменному успішно вдається не лише зберігати ТДВ «Сатанівський консервний завод» під час війни, але й робити свій внесок у боротьбу України за свою незалежність.
