Покликання душі
Напередодні Дня працівників освіти Городоцька громада подякувала своїм вчителям за щоденну працю та натхнення. 30 вересня у міському будинку культури відбулися урочистості «Освітянський Собор 2025», де звучали теплі слова та вручали численні відзнаки.
У залі міського будинку культури не лишилося вільних місць — на «Освітянський Собор 2025» завітали педагоги зі всіх куточків громади. Захід напередодні Дня вчителя став гарною нагодою підсумувати досягнення педагогів за минулий навчальний рік, адже він приніс чимало здобутків. Учителів Городоччини відзначили на різних рівнях — від міської ради до Міністерства освіти.
Слова керівництва громади
Слова вдячності освітянам пролунали від керівників громади, які привітали педагогів та вручили їм грамоти. Колеги ж підтримували один одного гучними оплесками та вигуками.
— Педагог це стиль життя та поклик душі. Далеко не кожен зможе працювати в цій професії. У ній залишаються лише ті, хто відданий, відповідальний і хто цим живе та дихає, — зазначила Олена Гріх, секретар Городоцької міської ради, яка сама за фахом вчителька.
— Я дякую вам за наших дітей. Дякую за те, що ви формуєте їх як ментально, так і інтелектуально. Завдяки вам наші діти стають справжніми громадянами, особистісними, гідними людьми, — наголосив Артур Косінський, перший заступник голови Городоцької громади.
Дорога до визнання
Начальник відділу освіти Сергій Рибак підкреслив, що кожна відзнака, вручена того дня — чи то подяка відділу освіти, чи висока міністерська нагорода — є результатом багаторічної та виснажливої праці. За кожним дипломом стоять недоспані ночі, розчарування, перезавантаження і постійний пошук. Він наголосив на важливості підтримки вчителя на кожному етапі його зростання.
Сергій РибакФото: Городок.City
— Наше завдання показати учительський прогрес, учительський ріст. Дуже важливо не загубити вчителя, не загубити його починання, не втратити цю іскру, коли він починає розбудовувати свій освітній багаж. Спочатку це має бути певний досвід, потім — історія успіху і аж колись його досвід працюватиме на його авторитет, — сказав Сергій Рибак.
Також він детально зупинився на найбільш значущих відзнаках, отриманих громадою. Так, була вручена заслужена нагорода за результати у Всеукраїнській військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»), де команда Городоцького ліцею №4 гідно презентувала усю Хмельниччину.
Премія імені Сергія Виноградського
Того ж дня вручили й особливу нагороду — Премію імені Сергія Виноградського, науковця світового рівня, який народився на Городоччині. Її отримала вчителька польської мови Городоцького ліцею №3 Олена Бац. Це визнання стало несподіванкою навіть для самої лауреатки. Вона підкреслила, що будь-яка нагорода — це передусім результат спільних зусиль з учнями, яким вона допомагає розкрити свій потенціал.
— Це для мене не те що свято, а якийсь такий шок, приємна несподіванка! — зізналася пані Олена. — Я дуже вдячна за те, що влада настільки високо оцінила мою роботу. Але передусім, це заслуга моїх дітей.
Олена Бац одразу ж згадала своїх успішних учнів, зокрема випускника Назара Осяка, який зараз на другому курсі, та Софійку, що готується до олімпіади у 10 класі.
— Це тільки їхня заслуга. Я просто, як то кажуть, «направляюча». Визнання лауреатом премії самого Виноградського це просто... мені бракує слів! Я дуже вдячна всім, хто до цього причетний і, звичайно, буду підтримувати свій рівень, — підсумувала вчителька.
Мистецький подарунок і пам'ять
Свято прикрасила патріотична театрально-музична композиція, підготовлена самими освітянами. До постановки, яка викликала теплі емоції у залі, долучилися і досвідчені вчителі, і молоді спеціалісти. У процесі підготовки навіть педагоги відчули себе учнями, освоюючи нові ролі та навички.
— Для мене це доволі унікальне свято, тому що я святкую його вперше. Я, як вчитель, також мусив вчитися танцювати та розповідати віршики, відчуваючи той самий трепет, що й учні. Це показує, наскільки важлива наша роль як педагогів, адже завдяки школі ми можемо ділитися знаннями та вміннями, — прокоментував Валентин Ясінський, педагог-організатор Городоцького ліцею №1.
Зворушлива мить
Особливо зворушливим моментом стало вшанування пам’яті Миколи Машталера — водія шкільного автобуса, якого всі знали як дядю Колю. Це був надзвичайно болісний момент для всієї громади. Микола Машталер понад десять років був не просто водієм шкільного автобуса в Лісоводському ліцеї, а справжнім другом для всіх дітей. Його життя, як військового водія, обірвалося 20 серпня на Харківщині, коли ворожий безпілотник поцілив в автобус із захисниками. Навіть у свій останній момент 53-річний Герой встиг відчинити двері, зберігши цим життя всім пасажирам. Відзнаку Миколи Машталера вручили його сестрі, і згадка про нього викликала сльози у залі, нагадавши про ціну, яку Україна платить за своє майбутнє.
Відзнаку Миколи Машталера «Герой України» передали його сестрі.Фото: Городок.City
З вірою у Перемогу
Попри біль втрат, освітяни вірять у краще майбутнє та перемогу. Вони налаштовані продовжувати свою місію, адже саме у знаннях і вихованні закладений фундамент вільної держави.
— Я хочу собі й учителям побажати: горіти, творити, шукати, помилятися, повертатися, але ніколи не здаватися, тому що вчитель це про пошук. Я впевнений, що з такими вчителями та учнями ми обов’язково переможемо. Перемога буде за нами, тому що я вірю у справедливість, вічне, світле і розумне, — підсумував Сергій Рибак.
Фінальним подарунком для педагогів став виступ Академічного муніципального естрадно-духового оркестру з Хмельницького.
