Святкування 50-річчя Городоцького ліцею №4
Надувні кульки, фотозона з архівними світлинами та емоційні зустрічі у коридорах Городоцького ліцею №4. 10 жовтня заклад відзначив ювілей — йому виповнилося 50 років. У цей день емоції переповнювали дітей, учителів, випускників, а особливо ветеранів праці, які добре пам’ятають, як починалася історія школи.
За вікном — похмурий, дощовий осінній день, а в ліцеї №4 — сонячно. Тут — сльози радості, щирі посмішки, несподівані зустрічі та спогади довжиною у пів століття.
У залі на почесних місцях сидять елегантно вбрані ветерани педагогічної праці — ті, хто колись формував світогляд маленьких школярів. На сцені — чимало колишніх випускників школи, які повернулися до рідних стін уже як учителі. Серед них і директорка ліцею Оксана Дроник. Вона з хвилюванням розпочинає свою промову, усвідомлюючи, що на неї дивляться всі її наставники. Ловлячи їхні погляди, згадує щемливі моменти, улюблені уроки, риси характеру наставників, говорить про тих, ким захоплювалася й ким надихалася, а також про тих, кого боялася, але завжди поважала. У цей момент у залі сяють усмішками обличчя шанованих педагогів. Дехто з них не стримує сліз.
— Оксана була моєю ученицею, а сьогодні вона очолює наш ліцей. Я безмежно нею пишаюся й усіма своїми учнями. У мене були прекрасні виованці, чудові колеги, мудрі керівники. Я завжди згадую цю школу з вдячністю, — каже Валентина Ярова, мудра, емоційна, завжди усміхнена вчителька, яка віддала школі понад сорок років життя.
З глибокою повагою звертається до ветеранів праці і секретар міської ради Олена Гріх — людина, яка добре знає, що таке освітянська праця, адже колись сама викладала німецьку мову й не раз бувала у четвертому ліцеї, де діяло методичне об’єднання вчителів іноземних мов. Вона з теплом згадує, що заклад завжди вирізнявся особливою атмосферою та тим, що саме тут поглиблено вивчали французьку мову.
— Тоді цей заклад був родзинкою громади та всієї області, і таким залишається й сьогодні — але вже як школа-патріот. Кадетські класи, ваша відданість справі, любов до дітей — це інвестиція у майбутнє України. Ваші випускники прославляють Городок у всьому світі: серед них підприємці, спортсмени, митці. І ми пишаємося, що серед них є і ті, хто нині керує громадою — міський голова Неоніла Андрійчук та її заступник Роман Конюшко, — наголошує Олена Гріх і вручає очільниці ліцею подяку, а колективу — інтерактивну панель у подарунок.
Наступним із вітальним словом виступає начальник відділу освіти, молоді та спорту Сергій Рибак. Після зворушливої промови він вручає подяки та квіти всім ветеранам праці.
— Вони заслуговують на те, щоб їх сьогодні вшановували першими й згадували поіменно. Вони — ті, хто будував, підіймав і творив історію цього закладу. Сьогодні на вчителів випала ще складніша місія — працювати в умовах війни й дбати про безпеку дітей. Це непросто, але наші педагоги надзвичайно сильні й відповідальні. Школа — це передусім люди: вчитель і його учні, — підсумовує освітянин.
Сергій Рибак, начальник відділу освіти, молоді та спорту Городоцької міської радиФото: Городок.City
Промови поважних гостей — освітян, представників громадської організації «За конкретні справи» та ветеранів праці — перемежовуються з патріотичними виступами вчителів, учнів і, звісно, кадетів. У залі панують емоції, вдячність і гордість.
— Коли я сьогодні зайшла до цієї зали, мене буквально огорнули усмішки — щирі, радісні, справжні. І ця атмосфера добра та радості ще раз доводить, що наша школа — місце сили, де завжди добре, — зазначає випускниця ліцею Жанна Максімова. — Я ніколи не забуду Валентину Дмитрівну — мою улюблену вчительку, яка у школі була дуже вимогливою, але доброю. Тут панує атмосфера підтримки, натхнення й любові. Це школа, куди хочеться повертатися.
Жанна Максімова, випускниця Городоцького ліцею №4Фото: Городок.City
Алла КушнірФото: Городок.City
— Я дякую всім, з ким мене звела доля. Дякую колегам, які не боялися нового, шукали, експериментували, ризикували, а головне — вірили в дітей. Дякую учням, яких ми вчили й у яких самі навчалися. Вони виросли гідними людьми, справжніми професіоналами, які розбудовують Україну. Схиляю голову перед тими, хто сьогодні у Збройних силах, хто ризикує здоров’ям і життям заради нас. І низький уклін молодим педагогам, які прийняли естафету від старших і продовжують нашу нелегку, але благородну справу, — додає Алла Кушнір, чий педагогічний девіз — Docendo discimus («Навчаючи, навчаюсь»).
Свято 50-річчя стало не лише ювілейною датою, а й нагадуванням, що історія ліцею — це передусім історія людей, які виховали не одне покоління світлих, добрих і сильних українців.
Історія Городоцького ліцею №4
Історія Городоцького ліцею №4 сягає 1975 року. Тоді на околиці Городка, просто посеред поля, виросла нова школа — сучасна, простора, світла. Місцеві так її і називали — «Школа на полі». Першим директором став Володимир Шевченко.
Заклад був унікальним не лише для району, а й для всієї області — це була єдина школа з поглибленим вивченням французької мови. У перший рік навчання сюди прийшли 1100 учнів, працювали 80 учителів і 20 технічних працівників. Педагогічний колектив завжди славився фаховістю та ініціативністю.
З відновленням незалежності України у 1991 році в освіті з’явилися нові програми, атестації та ідеї творчості.
У 2013 році за підтримки народного депутата Олександра Гереги в школі проведено масштабний капітальний ремонт: замінено дах і вікна, утеплено фасад, відремонтовано класи, спортзал, їдальню, актову залу, встановлено сучасне опалення. Школа отримала два комп’ютерні класи, мультимедійні дошки та нові меблі. У 2014-му тут з’явилися кадетські класи — гордість школи, де виховують майбутніх захисників, формують любов до держави, дисципліну й силу духу.
Сьогодні Городоцький ліцей №4 — це сучасний опорний навчальний заклад із військовим кабінетом, кімнатами для зберігання зброї, тиром, смугою перешкод і майданчиком для тактичної підготовки, який з 2012 року очолює Оксана Дроник.
Цього року тут навчаються 573 дитини, з них 108 — кадети. За 50 років існування ліцей випустив 1888 учнів старших класів. Попереду — новий етап: у 2027 році заклад стане профільним ліцеєм.
