День української писемності та мови
27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. Традиційно цього дня тисячі українців у різних куточках країни та світу беруть участь у Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності. Цього року традиційно до мовного флешмобу долучилися й учні Городоцького ліцею №1.
Для більшості ліцеїстів це вже не перший диктант, тож вони охоче ділилися враженнями. Дехто зізнається — цьогоріч темп був значно швидший, ніж раніше, але це не зіпсувало відчуття єдності. Директорка ліцею Світлана Станиця розповіла, що текст диктанту цього року особливо близький кожному українцю.
— Я — вчитель математики, але цей текст мені дуже сподобався. Він зрозумілий, доступний і надзвичайно актуальний. Подекуди було складно встигати записувати, адже диктували швидко, проте головне — що зміст глибокий і справді відгукується в серці кожного, — зазначає Світлана Станиця.
Серед учителів, які цього дня сиділи за партами разом зі своїми учнями, була й учителька української мови та літератури Людмила Бас. Філологиня погоджується: текст був цікавим, хоча швидкий темп став справжнім випробуванням.
— Сам диктант був нескладним, але темп диктування — занадто швидким. Декому було важко зосередитися, адже не всі встигали записувати окремі речення, — каже педагогиня.
Враження ліцеїстів
Попри те, що 27 жовтня — перший день осінніх канікул, до школи прийшло чимало учнів і учениць 9–10 класів, аби написати диктант. Десятикласник Мирон Рудой зізнається, що під час написання почувався водночас розгубленим і захопленим.
— Це мій перший досвід написання радіодиктанту. Спочатку було складно — усе відбувалося занадто швидко. Але емоційно — це неймовірно! Відчував себе частиною великої події. Наступного року обов’язково візьму участь знову, — каже ліцеїст.
Ліцеїстка Вероніка Довга, яка бере участь у радіодиктанті вже втретє, зізнається, що найбільшу складність цього разу становила швидкість читання.
— Цього року диктували швидше, ніж раніше, але сам текст мені дуже сподобався. Він має глибокий зміст. І хоча писати було важко, я обов’язково продовжу цю традицію, — сказала дівчина.
Анна Красуцька відзначила емоційну насиченість тексту диктанту та його життєстверджувальний зміст. За словами дівчини, такі тексти допомагають глибше відчути силу української мови та її роль у нашому житті.
— Уже сама назва «Треба жити» говорить про наше сьогодення. Попри війну, звуки тривог і ракет, ми маємо жити, любити, творити, — розповіла Анна.
Учасники Радіодиктанту-2025.Фото: Городок.City
Двадцять п’ята річниця
Радіодиктант-2025 під назвою «Треба жити» створила українська письменниця, перекладачка й дослідниця культури Євгенія Кузнєцова, а читала його відома акторка, народна артистка України Наталія Сумська.
Цьогорічна акція стала ювілейною — двадцять п’ятою. Вперше Всеукраїнський радіодиктант національної єдності провели у 2000 році з ініціативи Українського радіо. Відтоді він перетворився на потужний культурний символ, який щороку об’єднує українців у різних країнах світу. Головна мета диктанту залишається незмінною — демонстрація єдності, любові до рідного слова та віри у силу української мови, що особливо актуально сьогодні.
