День української писемності та мови

27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. Традиційно цього дня тисячі українців у різних куточках країни та світу беруть участь у Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності. Цього року традиційно до мовного флешмобу долучилися й учні Городоцького ліцею №1.

Для більшості ліцеїстів це вже не перший диктант, тож вони охоче ділилися враженнями. Дехто зізнається — цьогоріч темп був значно швидший, ніж раніше, але це не зіпсувало відчуття єдності. Директорка ліцею Світлана Станиця розповіла, що текст диктанту цього року особливо близький кожному українцю.

— Я — вчитель математики, але цей текст мені дуже сподобався. Він зрозумілий, доступний і надзвичайно актуальний. Подекуди було складно встигати записувати, адже диктували швидко, проте головне — що зміст глибокий і справді відгукується в серці кожного, — зазначає Світлана Станиця.

Вчителі першого ліцею пишуть Всеукраїнський радіодиктант разом зі своїми учнями.Віра Лапа
Вчителі першого ліцею пишуть Всеукраїнський радіодиктант разом зі своїми учнями.Віра Лапа
Вчителі першого ліцею пишуть Всеукраїнський радіодиктант разом зі своїми учнями.Віра Лапа
Вчителі першого ліцею пишуть Всеукраїнський радіодиктант разом зі своїми учнями.Віра Лапа
Вчителі першого ліцею пишуть Всеукраїнський радіодиктант разом зі своїми учнями.Віра Лапа
Віра Лапа

Серед учителів, які цього дня сиділи за партами разом зі своїми учнями, була й учителька української мови та літератури Людмила Бас. Філологиня погоджується: текст був цікавим, хоча швидкий темп став справжнім випробуванням.

— Сам диктант був нескладним, але темп диктування — занадто швидким. Декому було важко зосередитися, адже не всі встигали записувати окремі речення, — каже педагогиня.

Враження ліцеїстів

Попри те, що 27 жовтня — перший день осінніх канікул, до школи прийшло чимало учнів і учениць 9–10 класів, аби написати диктант. Десятикласник Мирон Рудой зізнається, що під час написання почувався водночас розгубленим і захопленим.

— Це мій перший досвід написання радіодиктанту. Спочатку було складно — усе відбувалося занадто швидко. Але емоційно — це неймовірно! Відчував себе частиною великої події. Наступного року обов’язково візьму участь знову, — каже ліцеїст.

Ліцеїсти долучилися до написання ювілейного радіодиктанту-2025 під назвою «Треба жити».Віра Лапа
Ліцеїсти долучилися до написання ювілейного радіодиктанту-2025 під назвою «Треба жити».Віра Лапа
Ліцеїсти долучилися до написання ювілейного радіодиктанту-2025 під назвою «Треба жити».Віра Лапа
Ліцеїсти долучилися до написання ювілейного радіодиктанту-2025 під назвою «Треба жити».Віра Лапа
Ліцеїсти долучилися до написання ювілейного радіодиктанту-2025 під назвою «Треба жити».Віра Лапа
Ліцеїсти долучилися до написання ювілейного радіодиктанту-2025 під назвою «Треба жити».Віра Лапа
Ліцеїсти долучилися до написання ювілейного радіодиктанту-2025 під назвою «Треба жити».Віра Лапа

Ліцеїстка Вероніка Довга, яка бере участь у радіодиктанті вже втретє, зізнається, що найбільшу складність цього разу становила швидкість читання.

Цього року диктували швидше, ніж раніше, але сам текст мені дуже сподобався. Він має глибокий зміст. І хоча писати було важко, я обов’язково продовжу цю традицію, — сказала дівчина.

Анна Красуцька відзначила емоційну насиченість тексту диктанту та його життєстверджувальний зміст. За словами дівчини, такі тексти допомагають глибше відчути силу української мови та її роль у нашому житті.

Уже сама назва «Треба жити» говорить про наше сьогодення. Попри війну, звуки тривог і ракет, ми маємо жити, любити, творити, — розповіла Анна.

Учасники Радіодиктанту-2025.Учасники Радіодиктанту-2025.Фото: Городок.CityАвтор: Віра Лапа

Двадцять п’ята річниця

Радіодиктант-2025 під назвою «Треба жити» створила українська письменниця, перекладачка й дослідниця культури Євгенія Кузнєцова, а читала його відома акторка, народна артистка України Наталія Сумська.

Цьогорічна акція стала ювілейною — двадцять п’ятою. Вперше Всеукраїнський радіодиктант національної єдності провели у 2000 році з ініціативи Українського радіо. Відтоді він перетворився на потужний культурний символ, який щороку об’єднує українців у різних країнах світу. Головна мета диктанту залишається незмінною — демонстрація єдності, любові до рідного слова та віри у силу української мови, що особливо актуально сьогодні.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися