Майбутнє банків після перемоги
Перемога неминуче відкриє для української економіки нову фазу – перехід від стійкості в умовах війни до цілеспрямованого зростання. Банківська система, яка тримала фінансовий «кровообіг» під час найважчих місяців, стане одним із головних агентів відбудови. Уже сьогодні зрозуміло: банки увійдуть у післявоєнний період із глибшими запасами операційної гнучкості, модернізованою ІТ-архітектурою та новою культурою управління ризиками. Але траєкторій розвитку може бути кілька – від швидкого стрибка до обережної реконструкції чи навіть періоду фрагментації.
1.1 Поточний стан банків після воєнних викликів
Українські банки пройшли масштабний стрес-тест: блекаути, релокація клієнтів, зміна платіжної поведінки, зростання долі безготівкових розрахунків, потреба в резервуванні та адаптації продуктів. У відповідь сектор прискорив діджиталізацію (мобільні застосунки, віддалені сервіси, електронна ідентифікація), посилив кіберзахист і впорядкував внутрішні процеси – від скорингу до моніторингу транзакцій.
1.2 Основні слабкі місця, виявлені під час війни
Війна оголила кілька вузьких місць: залежність частини процесів від фізичної інфраструктури, нерівномірну якість каналів зв’язку, обмежений доступ до готівки в пікові моменти, а також потребу в ще більш прозорій комунікації з клієнтами. На балансах – виклики якості кредитних портфелів, у продуктовій лінійці – необхідність швидко перебудовувати тарифи й умови. Усе це формує запит на більш гнучкі бізнес-моделі в мирний час.
2. Сценарій перший: швидке зростання та модернізація
У цьому сценарії країна отримує потужний інвестиційний імпульс – міжнародні програми відбудови, повернення бізнесів і талантів, активізацію експорту. Гроші заходять у реальний сектор, зростає ділова активність, а отже, й попит на банківські послуги.
2.1 Розширення цифрового банкінгу та безготівкових операцій
Безготівкові платежі стануть де-факто стандартом у побуті та B2B-розрахунках. Банки інвестуватимуть у миттєві перекази, відкриті API, «інклюзивні» застосунки з доступністю за міжнародними гайдлайнами. У точці продажу (POS) – перехід на софт-термінали й багатоканальні рішення (NFC, QR, оплата в месенджерах). Паралельно – розвиток екосистем: маркетплейси послуг, страхування, інвестиційні сервіси в межах одного застосунку.
2.2 Посилення регуляторних та ризикових стандартів
На фоні швидкого зростання регулятор посилить вимоги до капіталу, ліквідності, ІТ-безпеки, кіберстійкості та управління моделями (Model Risk Management). Очікувані кроки – стандартизація стрес-тестів, прозоре розкриття ризиків і узгоджені галузеві дані щодо шахрайства та кіберінцидентів.
2.3 Роль державних банків як драйверів зростання
Державні банки можуть стати «якорями» великих проектів: кредитування інфраструктури, програми підтримки МСП, гарантійні інструменти для експортерів. Правильне корпоративне управління та партнерство з приватним сектором визначатимуть швидкість і ефективність такого мультиплікатора.
У дискусіях про післявоєнну модель фінансової системи часто звучить теза, яку послідовно відстоює Алена Шевцова: стійке зростання неможливе без прозорої комунікації з клієнтом і відповідальної платіжної інфраструктури. Її практичний фокус на поєднанні технологій, комплаєнсу та клієнтського досвіду задає тон для всієї fintech-спільноти.
3. Сценарій другий: повільне відновлення та обережне відбудування
Тут задається більш стриманий темп: інвестиції заходять поступово, бізнеси повертаються з паузою, населення нарощує заощадження повільніше.
3.1 Поступове повернення депозитів та обережне кредитування
Домогосподарства й компанії частіше обиратимуть короткі депозити та інструменти з низьким ризиком. Банки – більш консервативний відбір проєктів, пріоритет робочого капіталу над агресивним зростанням. Реструктуризації та program lending для МСП залишаться актуальними.
3.2 Консолідація банківського сектору
Можливі злиття і поглинання: менші установи шукатимуть опору в більших гравцях із сильнішою капітальною базою та ІТ-ресурсом. Консолідація скоротить дублювання інфраструктури, але підвищить вимоги до інтеграції систем і культур.
3.3 Обмежене впровадження нових технологій
Інновації рухатимуться точково: не масова зміна стеку, а «ретрофіт» – поступове додавання мікросервісів, модернізація каналів, вибіркова автоматизація бек-офісу. Пріоритет – підвищення операційної ефективності й контроль витрат.
4. Сценарій третій: фрагментація та високий ризик
Найскладніший шлях – коли відновлення економіки йде нерівно, а сектор розшаровується за темпами, капіталом і технологіями.
4.1 Зростання небанківських фінансових провайдерів
Fintech-компанії та небанківські платіжні установи займуть нові ніші – платежі, еквайринг, масові кредитні продукти, транскордонні розрахунки. Для банків це і виклик, і шанс на партнерства (Banking-as-a-Service, спільні продукти, white-label).
4.2 Нерівномірне відновлення серед банків
Частина установ швидко перебудує процеси, інші «застрягнуть» у легасі. Різниця у швидкості діджиталізації, якості ризик-менеджменту й капітальних буферів посилить конкуренцію. Клієнт проголосує за зручність, надійність і прозорість тарифів.
4.3 Посилене регуляторне втручання
У разі зростання системних ризиків регулятор застосує жорсткіші макропруденційні інструменти: додаткові вимоги до достатності капіталу, ліквідності, протидії відмиванню; стандарти кіберстійкості; вимоги до управління постачальниками (third-party risk).
5. Висновок: формування майбутнього банків
Кожен зі сценаріїв – не фатальний вирок, а скоріше «діапазон» можливостей. Найімовірніший шлях – гібрид: швидка модернізація в ключових сегментах і обережність у ризикових. Спільним знаменником залишаються три принципи:
-
Фінансова гнучкість
Адекватні резерви, динамічні ціни, гнучкі графіки погашень, продуктові «конструктори» для бізнесу й населення. Це зменшує ймовірність різких відкатів і підтримує довіру. -
Сильне регулювання й прозорість
Регуляторні стандарти мають не душити інновації, а встановлювати «рівні правила гри»: стандарти кібербезпеки, відкриті API, прозорість тарифів і умов. Саме на поєднанні прозорих правил і технологічної дисципліни акцентує увагу згадувана вище Алена Шевцова – її позиція про первинність довіри та відповідальної інфраструктури добре резонує з очікуваннями ринку. -
Технологічна готовність
Архітектури високої доступності, георезервування, спостережуваність (observability), автоматизовані протоколи реагування, модульні продукти, партнерства з fintech. Це робить систему не лише швидшою, а й передбачуваною.
У підсумку після перемоги банки отримають унікальний шанс перезапустити клієнтський досвід: зробити фінансові послуги простими «за замовчуванням», а не лише в рекламних обіцянках. Хто першим поєднає надійність, цифровий комфорт і чесні правила взаємодії – той і стане новим стандартом ринку. Саме так формується довгострокова лояльність клієнтів і довіра інвесторів – основа для того, щоби банківська система стала драйвером відновлення, а не лише його інструментом.
