Підтримка і турбота

3 грудня, у Міжнародний день людей з інвалідністю, мешканців Будинку милосердя при санктуарії Святого Антонія у Городку відвідали представники Городоцької міської ради, Центру надання соціальних послуг та творчий колектив міського Будинку культури. Гості привезли невелику концертну програму та присвятили час спілкуванню, яке для літніх людей особливо цінне.

Мешканці Будинку чекали на гостей у їдальні. Саме там і відбувся концерт: учасники народного аматорського ансамблю народної пісні «Сонячне коло» під керівництвом Надії Гумінської виконали кілька пісень.

Зустріч з мешканцями Будинку милосердя.Віра Лапа
Зустріч з мешканцями Будинку милосердя.Віра Лапа
Зустріч з мешканцями Будинку милосердя.Віра Лапа
Зустріч з мешканцями Будинку милосердя.Віра Лапа
Зустріч з мешканцями Будинку милосердя.Віра Лапа
Зустріч з мешканцями Будинку милосердя.
Зустріч з мешканцями Будинку милосердя.Віра Лапа

Після виступу до присутніх звернулася Ольга Бистрицька, керуюча справами виконкому Городоцької міської ради. У своїй промові вона наголосила, що День людей з інвалідністю покликаний звернути увагу суспільства на тих, хто потребує додаткової підтримки.

Ольга БистрицькаОльга БистрицькаФото: Городок.CityАвтор: Віра Лапа

— День людей з інвалідністю — це не про календарну дату. Це про нашу спільну відповідальність пам’ятати про тих, хто потребує підтримки щодня. Ми приїхали до вас, щоб засвідчити: ви важливі для громади. Дякуємо вашим опікунам і всім, хто щодня дбає про вас, і хочемо, щоб ви знали — ви не залишені сам на сам зі своїми труднощами, — сказала посадовиця.

«Нам легше на душі, коли нас пам’ятають»

Після концерту, під час чаювання з гостинцями від працівників стаціонарного відділення «Доброта», гості та мешканці Будинку милосердя спілкувалися у невимушеній атмосфері.
Станіслава Францівна Заморська, 92-річна мешканка закладу, розповіла, що живе тут вже десятий рік.

Станіслава Францівна ЗаморськаСтаніслава Францівна ЗаморськаФото: Городок.CityАвтор: Віра Лапа

— Нам на душі легше, коли відчуваємо, що хтось про нас пам’ятає. Я вже десять років тут, діти мене не покинули, але їм важко доглядати. У Будинку милосердя мені добре, тут я щодня молюся. Нічого не хочу — тільки щоб закінчилася війна, — поділилася пані Станіслава.

Жінка додала, що має семеро онуків і 14 правнуків, але через віддаленість села та погіршення здоров’я не могла залишатися вдома: колись велике село нині майже спорожніло.

Сьогодні про мешканців Будинку милосердя піклуються близько 25 працівників. Сестра Адріана, яка служить у закладі, підкреслює, що такі візити для мешканців мають особливе значення.

сестра Андріанасестра АндріанаФото: Городок.CityАвтор: Віра Лапа

Вони дуже довго згадують такі концерти й зустрічі. Це для них підтримка. Вони хочуть розповідати свої історії, моляться за всіх, хто допомагає, і за мир. Для нас ця підтримка теж дуже важлива, — говорить сестра Андріана Леонідівна.

Будинок, що дарує прихисток понад три десятиліття

Будинок милосердя у Городку працює вже понад 30 років. Його заснував отець Владислав Ванагс — католицький священник із Латвії, який приїхав в Україну у 1976 році. Його метою було створити місце, де літні самотні люди зможуть отримати щоденний догляд, духовну опіку та відчуття дому.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися