Йордан
Ось і прийшло завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу — Водохреще. Коли виникло це свято? Які традиції його святкування збереглися до наших днів? Що таке агіасма і як необхідно її вживати? Відповіді на ці та інші питання підготував для городоччан Городок.City.
Три дні
5 січня — Хрещенський Святий вечір (пісний день) або, як у народі кажуть, «Голодна кутя». Протягом дня віруючі постять, а вечеряти сідають, коли зійде вечірня зірка. На столі так само, як у передріздвяний Святвечір, мають бути пісні страви: кутя, квас, узвар, вареники, смажені та печені пироги, гречані млинці.
6 січня українці відзначають свято Богоявлення Господнього або Водохреще, Йордань. Це третє і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. У цей день після служби у церкві, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа в Йордані, проводять велике освячення води на всіх річках, озерах, джерелах і колодязях.
7 січня – останній день новорічно-різдвяних свят. Наступного, після Водохреща, дня люди справляли «посвятки» — тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. Колись господині діставали свої починки (полотно, нитки), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, «щоб лихий ниток не плутав». І все ж, на Предтечу хоч люди й готувалися до господарських справ, важливу роботу не розпочинали. Це був поступовий перехід, а тому й казали: «Прийшов Предтеча і забрав свята на плечі».
