Повернувся у рідне село та волонтерить
У село Лісоводи, що на Городоччині, повернувся Руслан Шеремета. Сюди професійного гравця Івано-Франківського народного футзального клубу «Ураган» привела війна.
У рідному селі спортсмен часу не гає: він допомагає батькам, тренує свого п’ятирічного синочка та цілу футбольну команду «Соколи», яка діє при недільній школі Свято-Покровського храму.
Фото: Городок.City
— У село мене змусила повернутися війна, адже у місті вже було декілька вибухів і я вирішив, що тут буде безпечніше моїй сім’ї. А з хлопчиками я почав займаюся безкоштовно на прохання о. Андрія Шумила. Він мене попросив допомогти їхньому тренеру Ігореві Джурі, — каже Руслан Шеремета.
Футбольне поле, на якому Руслан тренує дітей, розташоване біля його батьківського будинку.Фото: Городок.City
Тримає дисципліну
З юними спортсменами професійний футболіст займається тричі на тиждень. З дітьми охоче ділиться власним досвідом та вчить їх бути дисциплінованими. Каже, що вони - майбутні захисники своїх матерів та дружин, а тому повинні бути мужніми та відповідальними. Тому за негарну поведінку він їх карає, а за добру — винагороджує та хвалить.
Він зазначає: у команді, яку тренує, є дуже багато талановитих дітей - як місцевих мешканців, так і тих, які через війну були змушені переїхали на Городоччину. Вони, на його думку, можуть стати професійними футболістами, якщо, звісно, будуть багато та наполегливо працювати.
Адже Руслан із власного досвіду знає, що навіть живучи у провінції, можна стати професійним спортсменом. Для Городок.City, у перерві між тренуваннями, він розповідає про свій шлях до успіху.
Шлях до успіху футболіста з провінції
«Я народився у Лісоводах. Тут ходив у школу, грав з друзями у «хованки» і «квача», а з четвертого класу почав займатися футболом, коли у нашій школі з'явилась відповідна секція.
Ми тренувались і їздили на різні товариські турніри, на яких мене помітили тренери ДЮСШ «Поділля» з Хмельницького і запропонували мені займатися у їхній школі. Та пам’ятаю, тоді моїм батькам не сподобалася така пропозиція хмельничан і, попри всі мої істерики, вони не погодилися мене відпускати. Втім, за два роки я все ж переїхав до обласного центру і уже грав разом з «Поділлям» у Дитячо-юнацькій футбольній лізі України. Тоді я навчався у восьмому класі.
Новий етап у житті
Щиро кажучи, спершу було важко. Мені, хлопчику із села, було складно адаптуватися у великому місті та поєднувати навчання з тренуваннями. До того ж, у моїх тренерів до мене були високі вимоги. Зараз за це я їм вдячний, а тоді — сердився, плакав та хотів додому, але мама сказала, що якщо я вже обрав собі такий шлях, то повинен ним йти до кінця.
З часом я звик, і нове життя мені почало подобатися. У десятому класі я вступив у школу львівських «Карпат», яку успішно завершив, але так і не зумів закріпитись у таборі «зелено-білих». Потім я повернувся додому, а коли у 2012 році в Хмельницькому створився футзальний клуб «Спортлідер+», мене туди запросили спочатку у дублюючий склад, а вже за рік я дебютував у першій команді. Зупинився на футзалі, адже у той час у рідному краї не було професійної футбольної команди, а «Спортлідер+» вже дебютував в Екстра-лізі. Після декількох років гри мені футзал став подобатися.
Саме у Хмельницькому я зустрів свою другу половинку і у нас народився синочок. Вже з сім’єю, у 2019 році, я переїхав в Івано-Франківськ та став членом народної футзальної команди «Ураган», гравцем якої є до сьогодні».
Фото: uragan.if.ua
Так звичайний хлопчик з провінції став успішним спортсменом. Він переконаний - так може кожен. Головне, каже, вірити у себе та багато працювати над собою. А ще, на його думку, дуже велику роль відіграє підтримка батьків, які часто хочуть, щоб їхні діти у майбутньому обрали собі професію медиків, лікарів чи юристів, а діти часто мріють про спортивне або мистецьке майбутнє.
— Батькам потрібно приймати вибір своїх дітей та допомагати їм втілити мрію у життя. Це я знаю з власного досвіду, — каже Руслан Шеремета, батьки якого, свого часу, дозволили йому піти за мрією і сьогодні пишаються досягненнями свого сина.
А він, поки що, здійснює мрії маленьких українців, своїх земляків, розповідаючи їм про секрети успіху. Руслан Шеремета каже, що займатиметься з молодою командою стільки, скільки буде у Лісоводах. Якщо ж знадобиться, виконуватиме свій обов’язок та захищатиме сім’ю, дім та Батьківщину від російських загарбників.
