У Городку поховали Олександра Сердечного
П’ятого вересня в Городку відбувся похорон Олександра Сердечного. Герой загинув 27 серпня, під час несення служби на Донецькому напрямку.
Городок йому став домом
Олександр Сердечний народився 33 роки тому в селі Велика Медведівка Красилівського району. Після закінчення школи його призвали в армію. Військова служба стала для Олександра професією. З 2014 року він захищав Україну від російської агресії. Через вісім років життя захисника забрала підступна рука окупанта.
Фото: Городок.City
У понеділок вранці труна з тілом загиблого Героя Олександра Сердечного прибула в Городок, який кілька років тому став домом для родини Олександра. Біля під’їзду гуртожитку, в якому мешкає сім’я загиблого захисника, зібралося багато людей.
Фото: Городок.City
Військове братерство
На жаль, побратими Олександра не змогли приїхати на поховання друга. Підрозділ, в якому служив захисник, зараз знаходиться «на нулі», як називають військові передову лінію оборони.
— Сашко служив разом із кількома хлопцями з Городка. Ми декілька разів відправляли їм гуманітарну допомогу. Вони навіть присилали нам відео зі словами вдячності, — розповідає Олена Гріх, секретарка міської ради. — Тому, коли 27 серпня Саші не стало, вони передзвонили саме нам. Дорослі чоловіки, які беруть безпосередню участь у бойових діях, мають військовий досвід та залізну витримку, плакали як діти, розповідаючи про загибель товариша.
Але військове братерство не залишило родину Олександра Сердечного наодинці зі своїм горем в такий важкий день. Підтримати родину прийшли військові, що несуть службу у Городку. Також приїхали військові — побратими батька Олександра, який також зараз захищає Батьківщину.
Фото: Городок.City
Земляки
Провести Героя в останню путь прийшли не тільки городоччани. З його рідного села Велика Медведівка приїхали родичі, однокласники, вчителі та голова Антонінської територіальної громади.
— Ніколи не думав, що професія Сашка буде пов’язана зі зброєю, — розповідає Олександр Янюк, класний керівник Олександра. — Та він обрав саме таку. Захист Батьківщини став справою його життя. Саша був гідною людиною і віддав своє життя, захищаючи нас.
Фото: Городок.City
Траурна процесія
Траурна процесія у Городку рушила вулицею Виноградського та вулицею Миру до Церкви Святої Людмили Чеської. Люди, стоячи на колінах, утворили живі коридори по всьому маршруту процесії. Після літургії за упокій душі загиблого колона вирушила вулицями Київською, Гончара, Шевченка та Мельника. Традиційно городоччани, залишивши всі свої справи, вийшли провести Героя в його останню путь.
Фото: Городок.City
— Він тільки нещодавно дзвонив, вітав нас зі святом Незалежності України, обіцяв вирватися додому хоч на пару днів, — ледь стримуючи сльози, розповідає Олена, тітка Олександра. — Він був чудовим старшим братом, опорою та захисником для своїх двох молодших сестричок. Це важкий біль для нашої родини. Ми втратили сина, брата, племінника. А Україна втратила ще одного захисника.
Осінні квіти та грона криваво-червоної калини мовчазними дороговказами залишилися лежати на дорозі — від самого дому захисника до місця вічного спочинку.
Поховали Героя на Алеї Слави Городоцького кладовища під звуки прощальних залпів військового салюту.
Фото: Городок.City
