Вчителька-письменниця

«Барви світанку». Саме так назвала свою дебютну збірку віршів вчителька Кузьминського ліцею Інна Марчук. У книзі, виданій під час повномасштабної війни, жінка описала красу природи та біль українців, які страждають від російських окупантів. Як зазначає авторка, цю тему вона не змогла оминути увагою.

Про пошуки себе, вибір життєвого шляху та першу авторську книгу — вона розповіла Городок.City. Далі історія городоччанки, яку на творчість надихають діти та птахи.

Дитинство

Село Бедриківці, що на Городоччині. Саме там народилася сором’язлива дівчинка Інна, яку з дитинства батьки привчали до відповідальності, тому на відміну від її брата, бешкетувати вона собі не дозволяла. І поки інші діти ганяли м’яча та робили збитки, вона вчилася читати і писати.

У школі Інна була відмінницею. Вона любила книги, а понад усе — природу та ручку з аркушем, на якому багато-багато писала.

Напевно тому згодом я й вирішила стати вчителькою географії, — всміхаючись, каже вже доросла Інна Марчук

Життєвий вибір

Після школи городоччанка вступила до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Там вона і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Після п’яти років романтичних побачень пара одружилась і сьогодні виховує 5-річного синочка.

— Він у нас «розумашка». Коли я розповідаю йому казку, він часто придумує до неї закінчення. Словом, так, як і мама, любить творчість і так, як тато, футбол.

Традиція сім’ї Марчуків — практично щотижня переглядати різні матчі. Чоловік Інни вважає, що у кожного має бути якесь хобі. Наразі, у його дружини їх два — поезія і школа.

Перший урок

Вже декілька років молода вчителька працює у Кузьминському ліцеї. Пригадуючи свій перший урок, вона розповідає, що тоді відчувала себе ученицею, яку ось-ось мають викликати до дошки. Та згодом Інна звикла до своєї нової ролі та зрозуміла, що вчителька тепер — вона. Хоча їй досі сняться сни, у яких вона — та сором’язлива відмінниця.

— Сьогодні я пишаюся тим, що я вчителька, і про вибір своєї професії мені ще не доводилося шкодувати, — підкреслює педагогиня, яка безмежно любить своїх учнів і намагається у кожному із них знайти якусь родзинку. — Окрім предметів, які я викладаю, а це біологія та географія, я намагаюся навчити своїх вихованців залишатися собою, щоб вони не стали чиїмись копіями. Адже, якщо вони постійно когось наслідуватимуть, то втратять самі себе.

Інна зі своїм колективом.Інна зі своїм колективом.

Пошуки себе

А щоб не втратити себе, адаптувавшись у школі, Інна віддалася поклику своєї душі та почала писати. Спершу це було просте хобі і вона й не сподівалася, що з цього щось вийде. Та коли віршів ставало все більше, поетеса вирішила видати збірку з сорока своїх віршів, у якій частина творів присвячена тематиці війни.

Фото: Городок.City

Коли розпочалась війна...

— Повномасштабна війна торкнулася кожного з нас і, зокрема, й мене. 24 лютого мені на очі потрапила пташка. Я запитала себе подумки: «А чи відчуває природа те зло, яке прийшло на нашу землю?» Мені здалось, що так, і я написала вірш про молоде пташа, яке тремтить від страху, — каже Інна і зачитує свій вірш.

Чужа весна

З гілки на гілку в день весняний

стрибає молоде пташа.

І гострим зором споглядає,

де їжа схована смачна.

Так безупинно крила він здіймає

й головку зводить до небес.

Чи зна воно, а чи не знає ворожий план,

а чи помисл?

Чи відчува воно тривогу, яка іде з країн братів?

Може, надію склав на Бога

Про захист дочок та синів?

А може це йому далеке і

непідвладне відчуттю?

Та ні, не правда, будьте певні —

воно чекало цю весну!

Без пострілів, градів та зброї,

Гулу ворожих літаків.

Без крові рік й тривожних дзвінків,

Що голосять про смерть синів.

З гілки на гілку в день весняний

Стрибає молоде пташа.

Чи знає воно, чи не знає,

що в Україні йде весна.

Коли розпочалася війна, Інна відчула великий страх, але водночас — і гордість за те, що вона українка. На думку городоччанки, зараз ми переживаємо жахливий етап свого життя, але саме зараз відбувається переродження нації та зміна цінностей українців.

— Шкода, що такою ціною, але цей досвід даний нам не просто так... Головне зараз — проаналізувавши останні події, зробити правильний висновок та більше ніколи не повторювати помилок своїх предків, — наголошує жінка.

Наразі Інна Марчук працює над створенням своєї наступної збірки. На відмінну від першої, вона стосуватиметься однієї тематики — героїзму українських воїнів. Бо перша книга городоччанки — це її пошуки у світі поезії.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися