У Городку попрощалися із загиблим Героєм Артемом Гончаруком
15 лютого у Городку провели в останню путь Артема Гончарука, захисника України, який загинув на фронті 7 лютого.
Городоччанин Артем Гончарук був командиром відділення зв’язку. Як розповіли Городок.Сіty знайомі воїна, чоловіка мобілізували в перші дні великої війни. Вдома останній раз він був у грудні, зробивши цим дружині Наталії та синочку Вадиму подарунок до Дня святого Миколая. На згадку про останні дні разом залишилися чудові родинні фотографії, зроблені в цю коротку відпустку.
Сімейна фотосесія родини Гончаруків.Фото: Facebook
— Чудова, дружня родина. Артем і Наталія — випускники нашої школи, а зараз їх син Вадим навчається в моєму класі, — розповідає Галина Чемес, яка працює вчителькою в «польській школі». — Це жахливо, що через війну діти втрачають батьків…
Ворожий обстріл
Загинув Артем Гончарук сьомого лютого від ворожого стрілецького обстрілу поблизу населеного пункту Авдіївка на Донецькому напрямку лише через два дні після свого дня народження.
Командир відділення зв’язку, старший солдат Артем Гончарук.Фото: Internet
«Усі ми захоплюємося патріотизмом Артема. Він героїчними справами проявляв свою любов до України, боронячи наші кордони… Перебуваючи у зоні бойових дій, завжди знаходив можливість подякувати усім, хто підтримував українських захисників, і часто ділився з іншими отриманою допомогою», — написали вчителі та однокласники Артема у соціальних мережах.
Останній шлях
Похорони Героя відбулися у рідному місті Городок 15 лютого. Біля гуртожитку по вулиці Виноградського, в якому мешкав загиблий воїн, зібралися рідні, друзі, однокласники, вчителі та сусіди Артема.
— Я прийшов підтримати свого колегу, тестя загиблого воїна, — розповідає городоччанин Олександр. — Артем Гончарук віддав своє життя за Україну, за те, щоб ми жили у вільній країні. То наш обов’язок — віддати йому останню шану.
Похорон Героя
Похоронна процесія рухалася вулицями Виноградського, Грушевського та Гончара до храму Святого Станіслава. Городоччани на колінах зустрічали траурний кортеж, віддаючи останню шану захиснику нашої Батьківщини. Було багато людей, які мало знали Артема особисто, але прийшли попрощатися з тим, хто віддав своє життя за те, щоб війна не прийшла в їхній дім.
— Я знайомий батьків Артема. Вони виховали сина справжнім чоловіком, привітною та доброю людиною, — розповідає Станіслав Літвінчук. — Ми всією родиною прийшли проводити Артема в останню путь. Це єдине, чим ми можемо віддячити Герою, який поклав своє життя за свою Батьківщину.
Спогади зі школи
Артем Гончарук навчався в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з польською мовою навчання. Цього року мало виповнитися 20 років з того часу, як він її завершив. Однокласники згадують його, як веселого, спокійного, врівноваженого хлопця, який розумів жарти, завжди був щирим і відвертим, готовим підтримати своїх друзів. Вчителі запам’ятали Артема, як відповідального, працелюбного, світлого та позитивного учня.
Зоя Роговська.Фото: Городок.City
— Артем гарно навчався і був добрим учнем. Але зараз не це важливо, — говорить Зоя Роговська, директорка «польської школи». — Важливо те, що ми всі зібралися тут, щоби віддати пошану дорогій нам людині та підтримати його близьких. Артем був надзвичайно гарною людиною… Ця війна забирає кращих від нас. Артем був випускником першого нашого випуску. Його загибель — це і наша втрата, і наш біль. Хай спочиває з Богом.
Під звуки військового салюту загиблого сина України Артема Гончарука поховали на Алеї Слави на кладовищі у Городку. Йому назавжди залишиться 37…
