«Я на своєму місці». Чому онучка першовідкривачки «Збручанської Нафтусі» пішла у ЗСУ

Шлях до ЗСУ

Наталія Лісовик — військова медикиня родом із Сатанівщини. Її бабуся – відома місцева жителька Ніна Нестерова, яка офіційно вважається першовідкривачкою «Збручанської Нафтусі». Сама Наталя жила у Херсоні, чотири місяці пробула в окупації, а коли вдалося вирватися із клітки – відразу пішла добровольцем на фронт. Сьогодні вона — офіцер відділення медичного постачання медичної роти. Минулого тижня нашим журналістам вдалося зустрітися із військовою, яка на десять днів прийшла у відпустку та завітала у нашу редакцію.

Перша зустріч

Надворі дощить. На прикрашеній до Великодня площі у центрі Городка зустрічаю її – тендітну жінку у військовій формі. Її посмішка, така щира і привітна, змушує зніяковіти. Зазвичай, очікую ворожого ставлення від тих, хто на фронті до тих, хто в тилу. А тут – лише позитив, пронизуючий погляд і руде волосся, пасма якого вибились з-під капюшона.

Пригадую нашу першу розмову по телефону декілька тижнів тому і розумію, що очна зустріч не зрівняється ні з чим. Це – зовсім інше.

— Ви ж розумієте, що я жила в Херсоні, там всі розмовляли російською мовою, тому можу трішки заговоритися, — попереджає військова.

А я в цей час щиро дивуюся. Вимова цієї жінки – бездоганна. Не кожен мешканець Городоччини вміє так розмовляти українською. І ще більше радію, що тепер я знаю цю жінку і спілкуюся із нею віч-на-віч.

Наталія Лісовик у ГородкуФото: Городок.City

Історія

Коли почалася повномасштабна війна, Наталя проживала у Херсоні. За декілька днів росіяни увійшли в її рідне місто. Місцеві жителі чинили опір. Буквально щоденно виходили на мітинги-протести. Із голими руками проти озброєних окупантів.

— Жити під окупацією — м’яко кажучи, дуже погано, — розповідає мені згодом Наталія Лісовик. — Думаю, це чітко усвідомлює будь—яка людина, яка хоче жити в Україні. Бо той, хто хоче жити в росії, нехай збирає валізу і їде туди. Прийшла до нас росія? Е ні! Ми не хочемо бути в Росії. Тому ми протестували. Але коли почали обстрілювати — людей ставало все менше.

Масшабні мітинги у Херсоні, щоб вигнати окупантівФото: Суспільне

Водночас, тих, хто почав допомагати один одному вижити під тиском окупантів ставало все більше. Чимало херсонців обирали волонтерський шлях. Шукали різні способи, як допомогти. Наталя, яка працювала у фармацевтичній компанії, спершу допомагала ліками та їх доставкою, а потім бралася за будь—яку справу.

— Аби тільки не сидіти на місці, — каже військова. — Мені потрібно було весь час рухатися. До прикладу, там у нас ферма була. Звісно, після окупації молоко нікуди було дівати. Організувала його доставку тим, хто цього потребував. Намагалася якось допомагати літнім людям.

Свій шлях

Виїхати з Херсону жінці вдалося 9 липня. Вона приїхала до бабусі у Сатанів, але сидіти на одному місці не змогла. Переживши окупацію та бачачи загрозу в обличчя, вона не сумнівалася, що наступний її крок – військкомат.

— Я знаю, що медиків на фронті дуже не вистачає, а я мала посвідчення офіцера запасу, так як під час навчання в медичному університеті проходила військову кафедру, як і багато хто інших. Провізорів, до речі, теж дуже не вистачає на фронті. Тому, однозначно, мій шлях був до військкомату, тому що я хочу максимально прискорити перемогу і хочу, щоб всі наші міста і села, всі наші території були українськими, — стверджує Наталія. — Загарбники, які прийшли до нас, вважають, що це їхні території. Так не має бути. Я не люблю, коли навкруги несправедливість. Ми — українці. Ми живемо на своїй землі. І якщо у нас хочуть щось забрати, то ми маємо це захищати.

Із колегою у медротіФото: Наталія Лісовик

Хоча, як пригадує пані Наталія, не з першого разу вона знайшла у Городку військкомат. Навігатор показав хибну дорогу і вона заблукала. Сказала про це рідним і вони відразу зазначили: «А, можливо, це знак? І їй непотрібно йти туди».

— Але це не мій шлях, — додає жінка. — І, знаючи мій характер, рідні очікували від мене саме такого рішення. Тож недарма я — в ЗСУ.

До кінця липня жінка пройшла медичну комісію і далі вже чекала на «розподіл». 1 жовтня наполеглива провізорка нарешті стала військовою — офіцером відділу медичного постачання.

На своєму місці

Там, на фронті, жінка відповідальна за медичне забезпечення: наявність необхідних ліків та препаратів, перев’язувальних матеріалів тощо. Але ніколи не залишається осторонь людяності. І коли потрапляє до них солдат, якому, крім медикаментозного лікування, потрібно ще й просто виговоритися — вона слухає. Уважно слухає, бо розуміє — зараз вона рятує не тільки тіло, а й душу.

— Унікальних випадків у моїй практиці траплялося багато, але на якомусь одному не зупинятимуся, бо не вважаю свої вчинки героїчними — просто я — на своєму місці й роблю те, що можу, як і кожен із нас, — каже Наталя.

Пані Наталія отримує допомогу від волонтерівФото: Наталія Лісовик

Після перемоги жінка планує знову повернутися на свою роботу у фармацевтичну французьку компанію. А поки наголошує, віра українців у ЗСУ і підтримка тилу — запорука перемоги.

— Без підтримки людей нам буде дуже важко. Ми, здебільшого, тримаємося на підтримці людей. І саме тому ми переможемо.

Для тих, хто хоче допомогти – перелік найнеобхіднішого для медроти:

• Толперізон 150 мг, тізанідин 4 мг, ніфуроксазид табл 200 мг, атоксіл, амброксол, ацетилцистеїн, карбоцистеїн, дексметорфан, мукалтин, пульмобриз, мілістан.
• Краплі, спреї судинозвужуючі для носа. Краплі вушні.
• Спреї, льодяники від болю у горлі.
• Мазь з гепарином, троксевазин, левомеколь, Вишневського.
• Мускомед амп, ондансетрон амп, дексаметазон амп, токката амп.
• Аміналон, пентоксифіллін 0,2, бетагістин 24 мг, вінпоцетин, цинаризин, цитіколин.
• Діклофенак амп, кейвер амп, декскетопрофен амп, кеторолак амп, мелоксикам амп
• Гідазепам, левана, зопіклон, золпідем, бромазепам, діазепам.
• Протизастудні (фармацитрон, фервекс, колдрекс і т.д).
• Панкреатин, мезим, креон.
• Диклофенак 75, 100 мг табл, 100 мг супозиторії.

Карта Монобанк Наталії Лісовик: 5375411205454429.

Читайте також: «Живу від дзвінка до дзвінка». Про тихий подвиг дружини військового Алли Сорокопуд із Іванковець

Читайте також: «Кожен чоловік має бути в певній ситуації військовим. Моя ситуація настала», — «Прометей»