Відлуння війни
П’ятниця 13 жовтня стала для городоччан «чорною». У цей день вони провели в останню путь свого земляка, захисника України Дмитра Кодісова, який загинув від рук окупантів.
Стрілець-санітар
До лав ЗСУ Дмитро Кодісов вступив у квітні 2023 року. Пів року городоччанин служив стрільцем-санітаром, поєднуючи боротьбу із ворогом з порятунком своїх побратимів.
Дмитро Кодісов.
Та, на жаль, 9 жовтня життя Дмитра обірвалося. Під час ворожого артилерійського обстрілу Герой отримав осколкове поранення. Він з честю загинув на полі бою. В останню путь загиблого воїна супроводжували побратими з його бригади.
Друг дитинства
Труна з тілом Дмитра Кодісова прибула у Городок вранці 13 жовтня. Заупокійну службу правили того ж дня у храмі Св. Людмили Княгині Чеської ПЦУ. Попрощатися із загиблим захисником прийшли його однокласники.
— Дмитро був спокійним та добрим, — пригадує однокласник Вадим. — З ним було приємно спілкуватися. Доволі часто після уроків ми проводили час разом.
Більшість друзів та однокласників Дмитра Кодісова поїхали з Городка і не мали змоги попрощатися з другом дитинства. Тож віддати шану загиблому воїну прийшли їх батьки.
— Діма народився в один рік з моєю донькою, дуже дружив з моїми синами, — розповідає Міла Цісельська. — Він був чудовою людиною, доброю і веселою. Взагалі він був «шуткарем». Незадовго до його смерті ми говорили через телефон і він також жартував. Мені так шкода, що його більше немає серед нас.
Прощання
Попрощатися із Дмитром Кодісовим прийшли його сусіди, знайомі й городоччани, які не знали загиблого особисто. Від храму до кладовища люди утворили живий коридор. Найщільнішим він був біля Городоцького ліцею №3 та Городоцького ліцею №4, в якому колись навчався Дмитро.
— Коли ми проходили біля нашої школи, то вся школа вийшла і на коліна встали й вчителі, і діти, — говорить Вадим, однокласник загиблого Героя. — Це важливо, навіть тоді, коли Дмитра вже немає.
На один прапор більше
Поховали Дмитра Кодісова на Алеї Слави на Городоцькому кладовищі. Жінка та син 38-річного воїна через війну знаходяться за кордоном і не змогли приїхати на похорони.
Під звуки військового салюту державний прапор України, на знак подяки за захист Батьківщини передали родичам полеглого Героя. Дмитро Кодісов був наймолодшим у родині, в нього залишилася сестра та три брати.
