Життя за стереотипами
Турбота про дітей, приготування їжі, покупки, прибирання та підтримання домашнього господарства — це «жіноча» робота. А завдання чоловіків — заробляти кошти. Такі стереотипи досі існують у суспільстві й багато сімей в Україні, й зокрема у Городоцькій громаді, живуть за такими принципами.
Ілюстративне фотоФото: news24.org.ua
Історія Всесвітнього дня домашнього господарства
Всесвітній день домашнього господарства відзначається щорічно 21 березня. Подію започаткувала Міжнародна федерація домашнього господарства у 1982 році.
Цей день спрямований на поширення обізнаності щодо домашнього господарства та грамотної економіки, а також на підтримку рівності жінок і чоловіків й розподілу обов'язків у сім'ї.
Опитування городоччан
У переддень Всесвітнього дня домашнього господарства ми дізнавалися у городоччан та городоччанок, як вони розподіляють обов’язки по господарству у своїх сім’ях.
Вікторія, 30 років:
— У нас побутові справи (прибирання, прання, приготування їжі) здебільшого на мені. По електроніці й важких монтажних роботах — це Міша (чоловік – ред.). Дрова заготовляємо разом, а ось із каміном більше я маю справу.
На себе заробляю я, а Міша — на себе. Спільний бюджет — на оплату комуналки й оренду житла. Та було б супер, якби чоловік заробляв на сімейний бюджет, а жінка — лише на себе. Побутом теж було б добре займатися спільно, бо їдять всі разом, смітять разом, а прибирає здебільшого жінка.
Вікторія Фото: facebook.com
Ірина, 40 років:
— У нас хто вдома, той і виконує домашню роботу. Але за приготування їжі завжди відповідаю я, чоловік косить траву і прибирає на подвір’ї.
ІринаФото: Городок.City
Андрій, 55 років:
— Ми з дружиною усе намагаємося робити разом. Навіть миємо посуд. Але городництвом здебільшого займається дружина, я ж заробляю кошти.
АндрійФото: Городок.City
Світлана, 61 рік:
— По господарству у дворі все робить чоловік — доглядає за птицею, замітає, косить… А у будинку все роблю я — прибираю, готую їжу, перу. Але коли хтось щось не встигає, то ми допомагаємо одне одному. На городі працюємо разом.
Світлана із чоловіком ПетромФото: Городок.City
Анатолій, 62 роки:
— Я відповідаю за все і ні за що. А на моїй дружині цілий віз обов’язків. Такий я. Намагаюся вирішувати більш глобальні питання. А вдома усе робить дружина. Я навіть не знаю, де у мене виделки лежать і холодильник я не відкриваю. Коли приходжу додому, то у мене чай вже стоїть на столі. Так у нас склалося. Хоча я вважаю, що так не має бути. Але поки що ухилятися від домашніх обов’язків мені вдається.
АнатолійФото: Городок.City
Алла, 62 роки:
— Я живу сама, тому й за все вдома відповідаю я. Але колись чоловік виконував чоловічу роботу — косив, сушив сіно, заробляв кошти, а я виконувала жіночу роботу — готувала їсти, прибирала… Так і сьогодні у селах живуть люди. І для нас це норма.
АллаФото: Городок.City
Григорій, 69 років:
— Городництвом займаюся я, тому що дружина на заробітках і все літо її немає вдома. Хатня робота у цей час також на мені. Але коли дружина вдома, цими справами займається виключно вона. Я не готую їсти, не мию посуд… Вона цю роботу бере на себе.
ГригорійФото: Городок.City
Не існує «чоловічих» чи «жіночих» обов’язків
Голова правління Громадської організації «Подільський центр «Гендерна рада» Тетяна Баєва зазначає, що сім’я – це спільна справа, тому у побуті подружжю варто робити усе разом, а не ділити обов’язки на «жіночі» та «чоловічі». Тоді і жінки, і чоловіки матимуть час на самореалізацію та працюватимуть на благо суспільства.
Тетяна Баєва, голова правління Громадської організації «Подільський центр «Гендерна рада»Фото: facebook.com
— Жінки працюють не менше за чоловіків, а потім ідуть у другу зміну — прибирати, готувати їсти, робити із дітьми домашнє завдання… І це далеко не увесь список буденних справ жінок, які вони виконують після основної роботи. Водночас чоловіки здебільшого приходять «втомлені» з роботи й відпочивають. Хіба жінки менше втомлюються? Відповідь очевидна. А під час війни на жіночі плечі лягає ще більше обов’язків. Саме жінки підіймають економіку країни. Хоча пенсія у них набагато менша, аніж у чоловіків, бо через репродуктивну роботу вони не мають часу на самореалізацію. Звісно, як вибудовувати стосунки в партнерстві – справа індивідуальна. Але найголовніше — поважати одне одного і взаємно допомагати. Бо насправді немає «чоловічих» і «жіночих» обов’язків. Є стереотипи, які ставлять нам рамки, за які ми не звикли виходити.
Та не все так погано, наголошує Тетяна Баєва. На Хмельниччині минулого року в бізнесі жінки встановили гендерний рекорд. Вони відкрили в рази більше ФОПів, аніж чоловіки. Наразі цей показник становить майже 62%. Хоча на Городоччині, за словами начальниці Городоцької податкової інспекції Наталії Хорошової, у підприємництві чоловіків більше, аніж жінок.
Досвід Швеції
А що стосується розподілу домашніх обов'язків, то експертка з гендерних питань Тетяна Баєва радить городоччанам та городоччанкам придивитися до досвіду інших країн, зокрема Швеції, де приділяють багато уваги рівноправності чоловіків та жінок.
У їхніх родинах жінки та чоловіки мають працювати та забезпечувати рівний внесок як у життя соціуму, так і у життя родини. Під це підлаштовується і вся інша система, яка передбачає, наприклад, доступні дитячі садочки, доступні групи подовженого дня в школах. Систему побудовано так, щоб забезпечити цю рівноправність на практиці.
Розподіл родинних обов’язків між чоловіками та жінками дуже близький до ідеалу. Тому чимало татусів, які займають досить високі посади на роботі, можуть брати відпустку по догляду за дитиною.
Ілюстративне фотоФото: ukraine.unfpa.org/uk
Очевидно, що взаємини у кожній родині вибудовуються індивідуально, однак часто їхніми цеглинками є стереотипи про роль чоловіка і жінки у побуті, які можуть бути причиною негараздів, або втрачених можливостей. Аби кожна людина могла реалізувати себе, варто підтримувати одне одного як словами, так і діями.
Матеріал створено за підтримки Волинського пресклубу.
