Світлий день у темні часи
25 березня сатанівчани святкували 20-річчя відкриття парафії УГКЦ «Благовіщення» та храму Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Як все починалося
20 років тому, 25 березня 2004 року, настоятель храму Благовіщення Пресвятої Богородиці в смт Сатанів отець Ігор Топоровський та парафіяни вперше зібралися у храмі.
— На той час нас було зовсім небагато, — говорить отець Ігор. — Та за ці роки наша громада розвивалася і тепер тих, хто слухає слово Боже і зберігає його — значно більше.
Як розповів священник, який є ще й військовим капеланом, щодо того, чи влаштовувати свято на честь 20-ї річниці парафії під час війни, у нього були сумніви. Визначитися отцю Ігорю допомогли військові, яким парафія УГКЦ «Благовіщення» активно допомагає.
Ігор Топоровський.
— Хлопці, які сьогодні захищають нашу країну сказали мені: «Отче, пам’ять має бути», — зазначає отець Ігор Топоровський. — Тому ми запросили гостей, священнослужителів з інших парафій і влаштували світле свято річниці нашої парафії та Благовіщення.
Урочисте святкування
25 березня дві ходи — гостей та сатанівчан рушили назустріч одна одній. Біля статуї Божої Матері в центрі селища мешканці Сатанова привітали гостей. Серед них — Архієпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ владика Василій (Семенюк).
— Митрополита Василія я називаю батьком, — розповідає отець Ігор Топоровський. — Наприкінці 90-х років, коли я був студентом Тернопільської вищої духовної семінарії, помер мій батько. І владика Василій мені його замінив, запропонувавши так його і називати — «батько». До речі, саме він благословив мене на відкриття храму у Сатанові.
Вшанування пам’яті
Після зустрічі в центрі селища віряни колоною рушили до храму Благовіщення Пресвятої Богородиці, зробивши лише одну зупинку — біля стели з портретами загиблих захисників. Там священники помолилися, а представники чоловічого церковного хору проникливо заспівали пісню «Плине кача». Старовинна лемківська народна пісня стала неофіційним гімном вшанування українців, які загинули за незалежність нашої України.
Служба
Святкове богослужіння священники правили разом. Невеличке приміщення храму було переповнене, тож деякі люди слухали проповідь на церковному подвір’ї.
— Я — з Тернопільщини, приїжджаю в Сатанів на роботу, — розповідає Олександра Орищук. — Почула про сьогоднішнє свято і прийшла з колегою послухати Слово Боже. В такі тяжкі часи це дуже підтримує.
— Відвідувати церкву, вірити — це дуже цінно. Таке свято несе в собі силу, міцність і добро, — розповідає сатанівчанка Альона. — Мій чоловік воює і я прийшла з донькою, аби долучитися до урочистого богослужіння і помолитися за мир та перемогу.
Після служби Архієпископ і Митрополит Василій вручив грамоти мешканцям Сатанівщини, які активно розбудовували церкву та продовжують її підтримувати.
