«Нас бомблять, а ми складаємо пазли?» Історія «добробатівців», які відбудовують Харків

Втеча з Луганська

Коротка зачіска, довга сукня з відкритою спиною і жовті сонцезахисні окуляри. Вона йде по даху багатоповерхівки Північної Салтівки, записуючи чергову історію в Instagram. Про понівечений район «міста контрастів» та команду «Добробату».

Ольга СкороваФото: Городок.City

Ольга Скорова із Луганська харків’янкою стала 6 червня 2014 року. Після того, як в адмінбудівлю, за декілька метрів від якої вона була, прилетіла ракета. Тоді життя жінки перевернулося на 180 градусів.

— Я навіть на фотографії не можу дивитися з тих часів. Кожен день був шаленим досягненням на грані «порваних» нервів. Я думала, що виїхала з дому на два тижні, до інавгурації президента. Так думала більшість. Тому я добре пам’ятаю (той день), як президент йшов, що ми відчували в цей момент, як ми цього чекали й серце просто пекло..., — пригадує жінка.

Приїхавши до Харкова, Ольга декілька місяців жила у квартирі батьків подруги. Потім переїхала в селище П’ятихатки, що на півночі Харкова. Жила на дев’ятому поверсі багатоповерхівки. Тієї квартири вже немає, її у 2022 році знищили росіяни.

— Важко було кожного дня. Був випадок, коли я при 30-градусному морозі стояла за гуманітарною допомогою вісім годин. Ніде було сісти або зайти всередину погрітися. Коли я отримала той пакетик їжі та йшла додому, у мене просто не згиналися ноги. То було важко. Щодня..., — відзначає жінка.

Дежавю

З часом її життя налагодилося. Вона взяла в кредит квартиру та відкрила сімейний бізнес із виготовлення меблів. Донька опанувала професію архітекторки. А потім все почалося знову. 24 лютого 2022 року Ольга прокинулася від вибухів, наділа браслет-талісман, який купила у 2014 році і пішла будити доньку.

— Поки вона одягалася у ванній, якомога далі від вікон, я збирала документи, а чоловік — тривожні рюкзаки, — пригадує Ольга Скорова. — Під час обстрілів ми не спускалися в підвали та не йшли в метро. Ми сиділи в під’їзді свого цегляного будинку і складали пазли, які сьогодні прикрашають наш коридор. Уявляєте, нас бомблять, а ми складаємо пазли? Це те, що нас тоді тримало. А ще ми сиділи із донечкою і говорили про те, що моя найбільша мрія — відбудовувати моє місто.

У квітні 2022 року мрія жінки здійснилася — вона стала бригадиркою однієї з трьох бригад «Добробату».

Команда добровольчого будівельного батальйону «Добробат» Фото: facebook.com

Історія «Добробату» та волонтерів

Добровольчий будівельний батальйон «Добробат» створений у Харкові на початку повномасштабної війни. Головне завдання проєкту, як зазначають в самій організації, — «fast recovery», тобто оперативна відбудова зруйнованих будівель: накриття пошкоджених дахів, заміна розбитих вікон та укріплення ушкоджених стін.

Однією з цих сімох жінок є Анастасія Матвієнко — 39-річна харків’янка, яка працює графічною дизайнеркою.

Відбудовує розбомблене місто і 47-річний Дмитро Подрєз з Луганщини, адже не з чуток знає, як це втратити усе.

— На моїй малій батьківщині зараз точаться бої. Від села майже нічого не залишилося, від мого дому зокрема. Втратив і я роботу — паї, техніку, за допомогою якої обробляв землю. Але, дякувати Богу, під окупацію не потрапив, на відміну від моїх батьків, — зауважує чоловік.

Сьогодні він проживає в будинку тещі у Харкові. Його сім’я — за кордоном, а він весь час на будовах із «добробатівцями».

Відбудовували «добробатівці» і будинок, в якому зараз живе Дмитро, а також багатоповерхівку ще одного волонтера Дмитра Добришева. Саме тоді він познайомився з командою, частиною якої став.

На даху дому Дмитра Ольга записувала сторіз. На фото журналістка Городок.City з частинкою команди «Добробату».Фото: Городок.CityАвтор: Маріанна Шкаврон

«Добробатівцем» Дмитро став у день, коли волонтери ремонтували його рідну школу, у якій досі працює його батько. Вона також на Північній Салтівці.

Нове життя

Один з останніх об’єктів, над яким працювали волонтери — ДНЗ «Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області». До слова, єдине в Україні, яке навчає кушнірів-розкрійників, що займаються виготовленням виробів з хутра.

3 червня частину приміщення навчального закладу зруйнували росіяни. Під час вибуху в приміщенні була лише вахтерка.

— В результаті у нас пошкоджено три поверхи сходової клітини, 300 квадратних метрів вікон і 28 дверей. Постраждали також кабінети, що були поряд зі сходовою клітиною, зокрема методичний кабінет та кабінети загальноосвітньої та професійної підготовки. Крім того, вийшла з ладу деяка техніка та інструменти. Але заклад освіти продовжуватиме працювати, — розповідає в. о. директорки професійно-технічного училища Світлана Нечіпор.

«Добробатівці» кажуть, що за три роки їхньої діяльності це — один з найскладніших об’єктів, який вони ремонтували. Адже там була повністю завалена сходова клітина. Частина сходів і стін перекрили вхід в укриття, де встановлений електричний щиток й інші комунікації.

Під прицілом ворога

Як зазначають харків’яни, ворог мало не щодня завдає нищівних ударів по їхньому місту. Часто вони забирають життя людей і винищують цілі квартали. Коли кудись влучає ракета — вибуховою хвилею зносить понад тисячу вікон. Одні з перших, хто йде на допомогу людям — «добробатівці».

— Ми виходимо навіть на ті об’єкти, які комунальники відмовляються ремонтувати, або з певних причин не мають достатньо ресурсів для оперативних дій. Паралельно значна частина команди допомагає військовим, — зауважує Павло Філіпенко.

Сім’я Ольги Скорової опікується декількома підрозділами, як і кожен другий добробатівець. Вони допомагають воїнам, а також внутрішньо переміщеним особам. На початку повномасштабної війни на базі харківського ротарі-клубу мали величезний волонтерський хаб, який протягом півтора року забезпечував 700 тисяч людей харчовими продуктами, засобами гігієни та іншими необхідними речами.

Вони — неймовірні. Такі яскраві, що біля них можна грітися, як біля сонечка. Більшій частині із них я довіряю на 100% і можу на них покластися. Хоча під час роботи буваю з ними жорсткою. Зазвичай, це трапляється на екстрених відбудовах, де є загиблі люди, пожежі й руйнування великої території, яку потрібно зробити якнайшвидше. Тоді я використовую командирські жорсткі рубані фрази. Потім розумію, що, мабуть, перегнула, але вже, як є. Всі повинні розуміти, що ми працюємо в стані стресу, — зауважує волонтерка.

Співпраця з іншими організаціями

Харківські «добробатівці» співпрацюють й з багатьма іншими організаціями та фондами, зокрема із ГО «Я врятований» та «Їжа харківʼянам», БФ «Єдність та сила» й організацією «Координаційний гуманітарний центр» та неприбутковою організацією «Спілка волонтерів Харкова». Добре налагоджена співпраця із місцевою владою та правоохоронними органами. Тому волонтери часто працюють навіть під час комендантської години.

Також, за його словами, «Добробат» має медіаамбасадорів, які надають інформаційну підтримку. Це телеведучий Олексій Педан, музикант, військовослужбовець та засновник «Культурного Десанту» Коля Сєрга, акторка Лілія Ребрик, блогерка Тетяна Меленко та Сергій Жадан, в якого в травні цього року «добробатівці» ремонтували вікна.

Волонтери з Сергієм Жаданом.Фото: «Добробат»

— У Сергія ми закривали рами тимчасовими OSB-панелями та, на знак вдячності, він розмістив на своїй сторінці в Instagram наш пост про збір на підтримку «Добробату». Його підписники відреагували миттєво і тепер у нас є трішки коштів на паливо. Бо до цього часу ми виїжджали на своїх ресурсах, — запевняє Павло Філіпенко.

Збір — постійний, тому кожен має змогу підтримати харківський осередок «Добробату». Кошти будуть витрачені на паливо, розхідні матеріали, інструменти та інше необхідне приладдя для відбудови понівечених російськими обстрілами населених пунктів. Крім того, можна надати допомогу матеріалами, заповнивши форму на сайті.

Централізовано «Добробат» надсилає у свої осередки спеціалізований одяг і окуляри, які закуповуються на кошти донорів. Не стоять осторонь і представники бізнесу також.

«Разом рухаємось до перемоги»

У грудні 2023 року Павло разом з партнером на особисті кошти відкрили у Харкові експрес-школу будівельних спеціальностей, де за місяць можна навчитись вузькопрофільних навичок. З цього часу були випущені дві групи монтажників вікон, група плиточників і група монтажників каркасних деревʼяних будинків.

— Наше завдання якраз і полягає в тому, щоб їх соціалізувати, допомогти перекваліфікуватися і працевлаштуватися, — відмічає Павло Філіпенко.

Багато хто з випускників школи сьогодні бере активну участь у виїздах на відбудову вже як спеціаліст в окремій галузі. Це не є обов’язковою умовою для навчання, але люди радо долучаються.

— У нас є одна дівчинка, яка прийшла вчитися на плиточника, а зараз вже перекриває дахи, розбирає завали і зашиває вікна. Супер наполеглива! І таких прикладів багато, тому наша команда постійно оновлюється і збільшується.

На жаль, зараз навчання тимчасово призупинене. Павло шукає фінанси для оплати оренди приміщення та заробітної плати вчителям. Його власні кошти, які він витрачав на школу, закінчились.

«Ніхто не приїжджає до нас»

У харківський осередок «Добробату» входять жителі прифронтових населених пунктів, а також ВПО з окупованих територій. Українці з віддалених від лінії зіткнення областей, на жаль, майже не долучаються.

— Часто люди не розуміють, що таке волонтерство, що таке допомога державі. Вони все ще залишилися в тих часах, коли не було війни, коли за будь-яку роботу треба платити гроші й таке інше. Ну і, в принципі, нашу державу за роки незалежності наші сусіди (росіяни. — ред.) розвалювали. Це ж пропаганда: робили так, щоб кожен із нас сказав, що моя хата скраю, я нічого не знаю, — каже волонтер.

Павло Філіпенко з очільником Харківської ОВА Олегом Синєгубовим (по центру) та головою «Добробату» Ростиславом Смірновим (праворуч).Фото: Пресслужба Харківської ОВА

За словами Павла, поки функціонувала школа, місцева влада згодна була надавати житло для людей з інших регіонів, які приїжджатимуть на навчання, але охочих не знайшлося. Наразі є можливість отримувати знання та досвід безпосередньо на місцях відбудови.

— Потрібно залучати людей до команди, показувати, як ми працюємо та що робимо. І щоб люди з цим добрим досвідом уже їхали до себе і робили такі ж добрі справи у себе на місцях, — наголошує волонтер.

Хоча кожна волонтерська організація має свій унікальний досвід, загальна картина не є такою одноманітною. Насправді ж географія волонтерів не обмежується лише сильно постраждалими територіями. Важливо відзначити, що участь у відбудові беруть також українці з відносно спокійних областей. До прикладу, Хмельниччина дбає про Високопільську громаду, що на Херсонщині, яка понад пів року була в окупації й сьогодні напівзруйнована. Минулого року громади Хмельниччини виділи високопільцям 60 мільйонів гривень, з яких 3 млн — тилова Городоцька громада. У липні цього року місцеві депутати Городоччини виділи ще два мільйони гривень на відбудову понівечених будинків.

Депутати та депутатки Городоцької міської ради під час сесії у липні.Фото: Городок.CityАвтор: Ігор Волошин

Пам'ятка: інші організації

І насамкінець — перелік організацій, які також можуть надати допомогу, якщо ваше житло постраждало від російських обстрілів. Крім того, закликаємо долучитися до них, як волонтери для відбудови. Не обов'язково мати досвід в будівництві чи виконувати важку фізичну працю. Головне — бажання допомогти тим, хто цього потребує у складний час.

Будуємо Україну Разом — українська волонтерська громадська організація. З 2014 року учасники руху мандрують між громадами України, допомагаючи створювати молодіжні та громадські простори та відновлювати будинки для сімей.

Repair together — організація, яка займається залученням волонтерів зі всього світу для відновлення регіонів, які постраждали внаслідок російського вторгнення. Найвідомішою ініціативою організації є рейв-толоки. Це заходи, під час яких волонтери розбирають завали, що утворилися внаслідок обстрілів під діджей-сети. Крім того, вони проводять табори «Новий дім» з відбудови житла.

ВідНОВА:UA — державна програма залучення молоді до відновлення. Основна концепція — молодіжні обміни, участь студентства.

Сміливі відновлювати — волонтерська ініціатива, що допомагає людям, будинки яких постраждали від російського вторгнення. Це розбір завалів і будівництво, а також збір та розповсюдженням гуманітарної допомоги, що допомагає відновлювати оселі та пережити зиму.

ЦВЗ.Відбудова — проєкт надає термінову допомогу українцям на деокупованих територіях у відновленні пошкодженого житла.

Матеріал створено в рамках проєкту «Медіа єднають українців» від ГО «Центр практичної освіти Накипіло». Проєкт реалізовано за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Над матеріалом працювали Маріанна Шкаврон та Тетяна Савченко