Поетична зустріч
24 лютого у Городоцькому будинку культури відбулося засідання клубу «Надвечір’я». Зустріч присвятили поезії – учасники читали вірші та оповідання про боротьбу українського народу з російськими загарбниками.
Клуб «Надвечір’я» — це спільнота людей старшого віку, які збираються в міському будинку культури раз на місяць. Для багатьох такі зустрічі — можливість вирватися з буднів, поспілкуватися з однодумцями, друзями, колишніми колегами.
У день четвертої річниці великої війни
Зустріч у день четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну зробили тематичною. Учасники підготували власні твори, а також читали поезію інших авторів — ті рядки, що найбільше відгукнулися в серці. Під тихий музичний акомпанемент невелика зала наповнилася словами про біль втрат, радість зустрічей, боротьбу за незалежність і надію на перемогу та мир.
Як розповіла Марія Сторожук, у час постійної тривоги й очікування звісток із фронту людям старшого покоління особливо важливо не залишатися наодинці зі своїми переживаннями. За її словами, у клубі вони можуть відкрити душу, поділитися особистими історіями про рідних, які воюють, і підтримати одне одного.
Марія СторожукФото: Городок.City
— Я пишу короткі замітки та спогади — про племінника й похресника, які служать, про радощі й втрати, що приходять разом із війною, — розповідає жінка. — Творчість допомагає мені проговорити біль і відчути, що я потрібна іншим.
Марія Борисівна, яка очолює ветеранську раду в селі Бедриківці, переконана, що такі зустрічі мають терапевтичну силу. Вони допомагають відволіктися від важких думок, розділити внутрішній біль і відчути підтримку спільноти. За її словами, люди старшого віку дуже потребують живого спілкування, однак у селах часто бракує теплого приміщення для зібрань, тож можливість приїхати до міста для них особливо цінна. У цьому переконалася й Валентина Волянська із села Бедриківці, яка вперше взяла участьу засіданні клубу.
Валентина ВолянськаФото: Городок.City
— Подібні заходи дають людям можливість висловити свої переживання й донести їх до інших. Війна не повинна залишати людей байдужими, — зауважила жінка. — Я гостро відчуваю чужий біль, адже мій син і племінники нині воюють, а брат, який також служив, уже відійшов у вічність. Тому слова про втрати й надію для мене — не просто поезія, а особистий досвід.
Програму заходу доповнили відео та музичні номери. Леся Коморна подарувала присутнім ліричну композицію на скрипці, а творчий колектив «Сонячне коло» виконав пісню про війну.
Завершилася зустріч традиційним чаюванням. Марія Сторожук пригостила всіх домашньою випічкою — булочками у формі жайворонків. Майстриня покрила їхні крильця кавовою глазур’ю, аби птахи нагадували про долі, обпалені війною, але готові до польоту в мирне небо.
