Городоччина вшанувала своїх Героїв
11 липня городоччани та городоччани вшанували пам’ять полеглих захисників — Богдана Марченкова з Лісоводів та Андрія Балана з села Скіпче. У другу річницю їхньої загибелі на площі Героїв Майдану транслювали відеоспомин про життєвий шлях Героїв.
Ранок 11 липня у Городку розпочався з тиші й важких спогадів. На площі Героїв Майдану зібралися рідні, друзі та небайдужі мешканці громади, щоб згадати тих, кого вже два роки немає поруч, але хто назавжди залишився у серці кожного.
Звучить Гімн України. Потім на великому екрані з’являється портрет юного Богдана — усміхненого хлопця, який загинув від кулі ворога всього через два місяці після підписання контракту. Далі на екрані з’являється портрет Андрія Балана, який теж недовго носив військову форму і віддав своє життя за Україну.
Історії захисників читає Оксана Походонько, директорка міського Будинку культури. Її слова пронизують серце. Люди мовчки стоять на площі. У їхньому мовчанні — і гнів, і туга, і вдячність.
— Коли готували матеріал, дуже вразило те, що про них відгукувалися тільки добре: вони були світлі, несли людям позитивну енергію. І так шкода, що ми втрачаємо найкращих. Ми маємо пам'ятати, ми маємо їх вшановувати. Ця втрата непоправна для нашої України, для нашої громади. Царство їм небесне, а їхнім родинам — сил жити з такою раною в серці, — відзначила Оксана Походонько.
Історія Андрія Балана
Андрій Балан народився і виріс у селі Скіпче в сім’ї педагогів. Був відповідальним, кмітливим і працьовитим хлопцем. Після школи здобув фах слюсаря. Згодом переїхав до Хмельницького, де працював і намагався збудувати власне життя, але не встиг. У травні 2023 року його призвали до лав Збройних сил України. І після місяця навчань він вирушив на передову.
Андрій БаланФото: Городок.City
— Андрій став стрільцем-помічником гранатометника. Та недовго носив військову форму. 8 червня він поїхав на Схід, а вже 12 липня — загинув. Це була дуже світла і добра людина. Йому ще б жити й жити, але, на жаль…, — із сумом згадує староста Скіпченського старостинського округу Володимир Сінгілевич.
18 липня Городоччина прощалася зі своїм Героєм. Дорогу до рідного Скіпче встелили квітами. Біля домівки зібралися рідні, друзі, однокласники й односельці. Андрія поховали з військовими почестями. Батькам вручили державний стяг — символ вдячності й скорботи.
Історія Богдана Марченкова
12 липня страшна звістка сколихнула Лісоводи: на Донеччині загинув 20-річний Богдан Марченков. Ще зовсім юний, але вже воїн, який без вагань пішов боронити Україну.
Богдан Марченков Фото: Городок.City
Богдан народився в Одесі, а у чотири роки батько привіз його з сестрою до Лісоводів — там хлопця виховувала бабуся. Після закінчення 9 класу юнак вступив до Лісоводського професійно-аграрного ліцею. Опанував професію електрозварювальника та коваля, а ще отримав водійські права категорії С.
— Був активним у спорті, лідером учнівського самоврядування, обраний президентом ліцею, — розповідає Руслан Райтаровський, заступник директора Лісоводського ПАЛ. — Зарекомендував себе дуже позитивно…
У травні 2023 року Богдан підписав контракт і пішов на фронт. На передовій пробув лише два місяці — і загинув від кулі окупанта.
17 липня Лісоводи зустрічали свого Героя живим коридором, встеляли дорогу квітами. Прощалися біля рідної хати та у храмі Покрови Пресвятої Богородиці. На кладовищі матері вручили синьо-жовтий прапор — символ подвигу її сина.
