Історії із життя

«Ми майже перестали спати. Постійна тривога. Я все думала, за що мені це все?» — так розпочинає свою розповідь 18-річна студентка Маріупольського державного університету Софія. Юна українка із жахом пригадує воєнні дні у своєму рідному місті та дорогу звідти. Тепер дівчина тимчасово проживає на Городоччині.  

Сім’я Захарчуків зупинилася у будинку Інституту богословських наук. Там вони нарешті знайшли омріяну тишу. Кажуть, це єдине, про що зараз мріють... Старший синочок Іванко вже звик до нового місця та знайшов друзів. Проте здебільшого він проводить час із батьком. Поки мама та бабуся бавлять меншого братика, він ходить коридорами Інституту, міцно тримаючи руку тата, прислуховується до звуків та мило посміхається мешканцям тимчасової домівки.

Городок.City продовжує збирати свідчення про війну, спілкуючись з українцями, які приїхали із регіонів, де ведуться бойові дії. Далі — історії евакуації українців із Броварського та Бородянського районів Київської області та міста Суми.

Тимчасовий дім. Як українці підтримують один одного під час війни та допомагають знайти роботу